ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ВІЙСЬКОВО-ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Анастасія Олександрівна Кмін

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.10

Ключові слова:

навчальний процес, Збройні Сили України, військово-гуманітарний профіль, моральнопсихологічне забезпечення

Анотація

У статті досліджується питання становлення й розвитку організаційних аспектів системи підготовки фахівців військово-гуманітарного профілю Збройних Сил України на прикладі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Дослідження охоплює період від здобуття Україною незалежності до початку Антитерористичної операції, яка відбувалася на Сході нашої держави. Розглядаються основні вимоги до курсантів-випускників, які проходили навчання в зазначений період у військовому закладі вищої освіти за напрямами «Радіотехніка», «Культура», «Виховна та соціально-психологічна робота в підрозділах Сухопутних військ», а також умови, які впливали на розвиток цих вимог та освітнього процесу (введення нових дисциплін). Визначено, що досліджуваний період умовно поділяється на три етапи: 1) 1991–2004 рр., у які відбувалося прийняття базових нормативно-правових документів, підготовка військово-гуманітарного профілю здійснювалася за рахунок перепідготовчих курсів для офіцерів з освітою радянського періоду, після реорганізації навчальних закладів основна увага приділялася національно-патріотичному вихованню (вивченню української мови та історії), вимоги до випускника складалися із «знання, уміння й навички»; 2) 2004–2009 рр., у які тривав розвиток нормативної бази, завершилися курси перепідготовки, в освітньому процесі були введені дисципліни морально-психологічного забезпечення, вимоги до випускника трансформувалися в «компетенції»; 3) 2009–2014 рр., у які проглядається значний вплив міжнародної асоціації, відбувається обмін досвідом за безпосередньої участі курсантів та викладачів у міжнародних навчаннях, основна увага освітньої підготовки приділяється набуттю компетенцій психологічно-діагностувального напряму, у підготовку введено питання лідерства. Унаслідок аналізу дослідженого матеріалу можна зробити висновок, що значний вплив на підготовку фахівців військово-гуманітарного профілю для Збройних Сил України здійснили геополітичні зміни, іноземний досвід та бажання створити власну незалежну армію.

Посилання

Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму підготовки «Радіотехніка». Київ, 2004. 26 с.

Кисіль В.В. (2011). Проблеми діяльності органів з виховної та соціально-психологічної (виховної) роботи в Збройних Силах України. Вісник Національного університету оборони України. № 4(23). С. 51–57.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика на випускника Військового інституту при Державному університеті «Львівська політехніка». Напрям підготовки «Радіотехніка». Львів, 1999. 19 с.

Про заходи щодо реформування гуманітарної сфери Збройних Сил України : Розпорядження Президента України від 25 жовтня 2003 р. № 338/2003-рп / Президент України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338/2003-%D1%80%D0%BF#Text (дата звернення: 12.11.2022).

Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України : Указ Президента України від 12 січня 2004 р. № 28/2004 / Президент України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28/2004#Text (дата звернення: 12.11.2022).

Стандарт вищої освіти (2013). Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за напрямом підготовки «Військове управління (за видами Збройних Сил України: Сухопутні війська)». Київ. 42 с.

Стандарт вищої освіти (2009). Освітньо-професійна програма бакалавра напряму підготовки «Культура». Київ. 21 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Як цитувати

Кмін, А. О. (2022). ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ВІЙСЬКОВО-ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. Культурологічний альманах, (3), 71–76. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.10