ІНВАРІАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕНТРОПІЇ В КРИЗОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Ключові слова:
інваріація, соціальна ентропія, справедливість/несправедливість, соціальний процес, кризове суспільствоАнотація
В статті досліджено феномен інваріації ентропії що здобув світову популярність завдяки такому соціальному регулятору як справедливість/несправедливість в суспільному вимірі. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння соціальної ентропії, та її важливість в кризовому суспільстві. У межах проведеного аналізу було встановлено, що соціальна ентропія як концепт відображає ступінь організації або дезорганізації, непередбачуваності та хаотичності в суспільних процесах. У кризовому суспільстві, де порушуються принципи справедливості або домінує несправедливість, традиційні структури, цінності та нормативні системи зазнають розмиття або руйнування, рівень соціальної ентропії закономірно зростає. Однак цей процес має інваріантний характер – тобто незалежно від конкретного змісту кризи (економічної, політичної, культурної чи екзистенційної), механізми зростання ентропії залишаються подібними. У значній мірі вони залежить від багатьох регуляторних (справедливість/несправедливість) чинників суспільного розвитку. Інваріація соціальної ентропії виявляється у повторюваних закономірностях щодо втрати керованості, фрагментації ідентичності, кризи довіри до інститутів та загального ослаблення соціальної інтеграції. Це дозволяє говорити про універсальні патерни соціального розпаду, притаманні різним історичним і культурним контекстам. У той же час, криза не обов’язково веде до катастрофи, зростання ентропії може породжувати нові форми порядку, які постають у результаті адаптації, рефлексії та реорганізації. Визначальною у цьому процесі постає справедливість. Таким чином, ентропія виступає не лише як загроза, а й як умова можливості соціальної трансформації українського суспільства. У філософському сенсі це свідчить про нелінійний а діалектичний характер суспільного розвитку, де руйнування старих форм є, водночас, народженням потенційно нових. Отже, інваріація соціальної ентропії в українському суспільстві є не тільки діагностичною категорією, але й інструментом (справедливість/несправедливість) для осмислення криз як складових історичного поступу.
Посилання
Андрущенко, В. П. (2018). Організоване суспільство: Проблеми суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально-філософського аналізу у 2 кн. Київ: Знання України.
Бевзенко, Л. Д. (2017). Концептуалізація соціальної напруженості в парадигмі складності – системість і мережеві практики. У Горбачик, А. П. та Судаков, В. І. (Ред.), Проблеми розвитку соціологічної теорії: Матеріали ХIV Міжнар. наук.-практ. конф., (с. 21–23). Київ: Логос.
Пасісниченко, В. Л., & Пасісниченко, І. М. (2019). Теорії складності та їх застосування в соціальних науках. Сучасне суспільство, 2(19). https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/15d6a938-7205-40f0-ac9b-e91b4638792e/content
Пілько, А. Д. (2022). Аналіз соціальної напруженості як перспективний напрям розвитку соціального моделювання. Актуальні проблеми філософії та соціології, 37, 163–166. http://apfs.nuoua.od.ua/archive/37_2022/27.pdf
Михальченко, М. І. (2001). Українське суспільство: трансформація, модернізація чи лімітроф Європи? Київ: Інститут соціології НАНУ.
Arnopoulos, P. (2001). Sociophysics and sociocybernetics: An essay on the natural roots and limits of political control. In F. Geyer & J. van der Zouwen (Eds.), Sociocybernetics: Complexity, autopoiesis and observation of social systems (pp. 17–40). Greenwood Press. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/sres.1084
Bailey, K. (1990). Social Entropy Theory. Albany, N.Y: State University of New York Press. URL: https://ru.scribd.com/document/755161489/Social-Entropy-Theory-Bailey-Kenneth-D-1990-Albany-N-Y-State-University-of-New-York-Press-9780791400562-A7ad6cd9fc9c4842e2bba611244
Bailey, K. D. (2006). Social entropy theory: Complementing and extending LST. Systems Research and Behavioral Science. John Wiley & Sons, Ltd. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/sres.728
Dinga, E., Tănăsescu, C.-R., & Ionescu, G.-M. (2020). Social entropy and normative network. Entropy, 22(9), 1051. URL: https://www.mdpi.com/1099-4300/22/9/1051
González de Molina, M., & Toledo, V. M. (2024). The social and political basis of social metabolism. In The social metabolism (pp. 109–134). Springer. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031-48411-7_5
Jennings, F. (2020, December 16). A horizonal look at social entropy. Resilience. URL: https://www.resilience.org/stories/2020-12-16/a-horizonal-look-at-social-entropy/
Luhmann, N. (1995). Social Systems. Stanford University Press. URL: https://books.google.com.ua/books?id=zVZQW4gxXk4C
Morin, E. (1990). Introduction à la pensée complexe. Seuil. URL: https://ru.scribd.com/document/632153548/Morin-Edgar-Science-avec-conscience-pdf
Parsons, T. (1951). The Social System. Free Press. URL: https://books.google.com.ua/books?id=FEWj6qIiXcQC
Wallerstein, I. (1974–2011). The Modern World-System, Volumes I–IV. Academic Press / University of California Press. URL: https://www.google.com/search?q=Wallerstein%2C+Immanuel.+The+Modern+World-System%2C+Volumes+I%E2%80%93IV
Weber, M. (1922). Economy and Society (переклад – University of California Press, 1978). URL: https://www.google.com.ua/books/edition/Economy_and_Society/wSuFDwAAQBAJ
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
