ПОЛЬСЬКА МОВА В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ – МЕМИ, ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГ ТА ЇХ КУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.39Ключові слова:
інтернет, культура, меми, цифровий простір, інтернет-сленгАнотація
Робота аналізує інтернет-меми та цифровий сленг як сучасні форми комунікації, які стали постійним елементом онлайн-культури. Розвиток технологій дав змогу користувачам інтернету активно співтворити контент та нові комунікативні практики. Розглянуто теоретичні основи функціонування мемів та сленгу, а також їх значення в молодіжній культурі. Емпіричне дослідження стосується способів інтерпретації та використання цих явищ польськими користувачами інтернету. Мета – виявити їх культурну та комунікативну роль у процесах формування сучасної ідентичності. Здійснено спробу підтвердити тезу, що інтернет-меми становлять сучасну, цифрову форму фольклору, виконуючи функції, подібні до традиційних форм народної культури – вони коментують реальність, закріплюють спільні коди інтерпретації, створюють гумористичні оповіді та будують соціальні зв’язки, одночасно беручи участь у соціальній та політичній критиці. Також намагалися довести, що польський інтернет-сленг та меми значно впливають на формування сучасної молодіжної ідентичності, дозволяючи виражати емоції, думки, відчуття групової належності та поколіннєву комунікацію, при цьому зберігаючи локальну культурну специфіку, незважаючи на глобальні тренди в інтернеті. Результати показують, що меми та сленг – це не лише гумор і мовні скорочення, а й інструменти побудови спільнот та вираження позицій.
Посилання
Boroch, R. (2011). Przeciw memetyce, Hybris, 15, 62–99.
Chaciński, P. (2020). Memy jako kanon kulturowy i ich wpływ na język, Polszczyzna w dobie cyfryzacji, 20, 217–230.
Dawkins, R. (1996), Samolubny gen, tłum. M. Skoneczny, Warszawa.
Dołęga, P. (2021). Memy na języku polskim. Opis specyfiki i próba klasyfikacji, Kształcenie Literackie. Dydaktyka Polonistyczna, 7(16), 237–252.
Gumkowska, A. (2016). Mem i mikroblog jako nowa forma gatunkowo-komunikacyjna. Czy kicz może zdefiniować gatunek?, W: Kicz w języku i komunikacji, B. Kudra, E., Szkudlarek-Śmiechowicz (Red.), Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
Kamińska, M. (2024). Mem internetowy jako gatunek medialny. Historia, środki wyrazu i funkcja w kulturze. Napis, XXX, 107–123.
Maciąg, R. (2013). Pragmatyka Internetu. Web 2 .0 jako środowisko, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Panek, A. (2016). Język w przestrzeni internetu, Przestrzeń Społeczna, 1(11), 1–25.
Shifman, L. (2015). Memes in Digital Culture; M. Strangelove, Post-TV. Piracy, Cord-Cutting, and the Future of Television, Toronto.
Szabla, E. (2018). Charakterystyka memów internetowych w kontekście wybranych zagadnień prawa autorskiego, Prawo Mediów Elektronicznych, 2, 44–51.
Szagun, D. (2021). Funkcje form komicznych (memów internetowych i dowcipów) związanych z pandemią COVID-19, Poznańskie Studia Polonistyczne Seria Językoznawcza, vol. 28 (48)/1, 255-270.
Wołoszyn, M. (2019). Czy memy są tekstami kultury, Toruńskie Studia Biologiczne, 1(22), 9–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






