ПРОСТОРОВА ПАРАДИГМА ІДЕНТИЧНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ В ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.42Ключові слова:
ідентичність, національний культурний простір, просторова парадигма ідентичності, глобальний вимір, теорія культурного простору, українська культураАнотація
Метою роботи є розкриття процесу формування просторової парадигми ідентичності національної культури, як центральної, базової проблеми, зумовленої комплексною взаємодією історичних, соціокультурних, мовних, релігійних чинників, а також динамікою громадянської та етнічної самосвідомості та регіональними відмінностями у контексті глобального виміру. Методологія роботи. Дослідження просторової парадигми ідентичності національного культурного простору в його глобальному вимірі проведено із застосуванням методу аналізу дискурсу ідентичності на основі міждисциплінарного підходу, що дає змогу охарактеризувати різні аспекти культурологічної думки щодо формування українського контенту простору культури. Наукова новизна. Просторова парадигма ідентичності простору локальної культури в його глобальному вимірі відкриває проблему взаємодії національного культурного простору, його засад і цінностей із іншими просторами культури. Трансгресивний перехід української культури від концептів національної політики радянського періоду до глобального контексту розвитку світової культури відбувається посередництвом міжкультурних комунікацій на основі культурних практик. Взаємодія глобальних трендів розвитку культури та локальних культурних просторів і культур на сучасному етапі актуалізує проблему агресивності, інвазії культур і захисту національного культурного простору. Висновки. На тлі глобального виміру просторової парадигми української культури спостерігається утвердження ідеї незалежності української держави та вибору європейського цивілізаційного вектору її розвитку як основи розвитку національного культурного простору та його ідентичності.
Посилання
Антропологічний код української культури і цивілізації. О.О. Рафальський (кер. авт. кол.), Я.С.Калакура, В.П.Коцур, М.Ф.Юрій (наук. ред.). К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2020. Кн.1. 432 с.; Кн.2. 536 с.
Бродель, Ф. (2014). Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV–XVIII ст. Том 1. Структура повсякденності: можливе і неможливе. Перекл. Григорій Філіпчук. Київ: Основи. С.32, 137.
Гриценко, О. А. (2007). Культурна трансформація в сучасній Україні: основні чинники та загальна характеристика змін. V Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації»: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 1-2 червня 2007 р. К.: Міленіум, С. 20–31.
Гриценко, О. А. (2019). Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування: монографія. Київ: Інститут культурології НАМ України, 256 c.
Добровольська, В. В. (2021). Еволюція наукових поглядів щодо поняття культури. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. № 2. С. 76– 87.
Злобіна, Т. Г. (2009). Роль культурного простору у процесі становлення української політичної нації : дис. ... канд. філос. наук : 21.03.01 ; Нац. ін-т стратег. дослідж. К., 218 с.
Карпов, В., Сиротинська, Н. (2019). Neuroart: мистецтво пізнання людини. К. НАКККіМ, 80 с.
Карпов В. В., Бондик О. В., Лимар Г. М., Наумов О. Г. (2020). Мистецтво та антропологія у дискурсі європейських студій. Культура і сучасність: альманах. К.: Ідея-Принт, № 1. C. 110 – 117.
Копієвська, О. Р. (2014). Трансформаційні процеси в культурі сучасної України : моногр. Київ : НАКККіМ, 296 с.
Копієвська, О. Р. (2018). Трансформаційні процеси в культурних практиках України: глобальний, глокальний контекст та локальні особливості (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Дис. док. культурології. 26.00.06. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 487 с.
Кравченко, О. В. (2011). Національний культурний простір сучасної України як культурологічна проблема. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 11. С. 51–55.
Кравченко, О. В. (2010). Національний культурний простір як ідентифікаційна модель. Вісник Харківської державної академії культури, № 31. С. 4–11.
Кудерська, Н. І. (2014). Право культурної спадщини. Загальна частина. Київ: НАКККІМ, 260 с.
Лимар, Г. М. (2023). Антропологія мистецтва українського авангарду першої третини ХХ століття : дис. ... д-ра філософії... 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Київ, 197 с.
Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології. Зб. наук. пр. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2011. 480 с.
Олійник, О. М. (2019). Культурний простір, комунікація, місто. Культура і мистецтво у сучасному світі. Вип. 20, С. 169–177.
Про культуру: Закон України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2778vi-12448
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 293-р. «Про схвалення Стратегії розвитку культури на період до 2030 року та затвердження операційного плану її реалізації у 2025-2027 роках». URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/293-2025-%D1%80#Text
Садовенко, С. М. (2021). Хронотоп української народної художньої культури: взаємозвʼязок традицій та інновацій. Дис. на здоб. наук. ступ. док. культурології. Київ, НАКККІМ. с. 23.
Троєльнікова, Л. (2010). Культурна спадщина України в контексті формування сучасного художньо-освітнього простору. Вісник ДАКККІМ: наук. журн. К.: Міленіум, 2010. №4. С.79–84.
Феномен української культури: методологічні засади осмислення : [зб. наук. пр.] / [Є. Андрос та ін. ; відп. ред., авт. передм. В. Шинкарук, Є. Бистрицький] ; НАН України, Ін-т філос. К. : Фенікс, 1996. 478 с.
Oliveira, Humberto Nuno de, Lytvyn, Serhii, Karpov, Viktor. (2024). Military decorations of Ukraine for the War / Condecorações Militares da Ucrânia para a Guerra. Lisboa, Academia Falerística De Portugal. 171 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
