ПРОЧИТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОГО ПОВОРОТУ В РОЗРІЗІ ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ Л. ВІТГЕНШТАЙНА

Анотація

У статті досліджується роль та місце ідей Л. Вітґенштайна у формуванні лінгвістичного повороту у філософії в контексті репрезентативного та комунікативного вимір У поясненні історії розвитку лінгвістичного повороту існують суперечності, яких немає, наприклад, при аналізі іншої вагомої інтелектуальної події європейської філософії – коперниканського повороту. Частина дослідників тлумачать лінгвістичний поворот в репрезентативному ключі, частина – в комунікативному. Нічого подібного не виникає у випадку аналізу коперниканського повороту, де все однозначно. На думку авторів, така ситуація зумовлена характером філософії, що стала причиною обох подій. У першому випадку маємо справу з чіткою цілісною концепцією І. Канта, в другому – з двома суперечливими теоріями Л. Вітґенштайна. У такому трактуванні Л. Вітґенштайн постає головним основоположником лінгвістичного повороту. Це накладає зобов’язання на авторів розкрити зміст обох його фундаментальних творів, показати їх відповідність репрезентативному та комунікативному вектору розвитку лінгвістичного повороту. Основними методами, використаними у дослідженні, є історико-філософський, змістовний та структурно-функціональний. Стаття поділена на чотири частини, присвячені: 1) аналізу історії інтерпретацій розвитку лінгвістичного повороту; 2) метафізичному характеру першого твору Л. Вітґенштайна і антиметафізичному – другого; 3) репрезентативному виміру у «Логіко-філософському трактаті»; 4) комунікативному виміру у «Філософських дослідженнях». У висновках автори дійшли думки, що лінгвістичний поворот слід сприймати як цілісний феномен, а наступний після нього комунікативний поворот можна розглядати як конвергенцію тенденцій, закладених Л. Вітґенштайном.