МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАПОБІЖНИКИ

Анотація

Стаття присвячена комплексному філософському та соціокультурному аналізу трансформації антропогенної цивілізації під впливом стрімкого розвитку систем штучного інтелекту в умовах так званої «технологічної підлітковості» людства. Досліджуються теоретико-методологічні засади розуміння природи інтелекту, зокрема через критичну деконструкцію фізикалістських та натуралістичних підходів, які призводять до неправомірної антропоморфізації великих мовних моделей та «машинізації» людської свідомості. На противагу цьому запропоновано парадигму синергійної антропології як методологічну основу для осмислення людини як відкритої енергійної системи. Автори аналізують еволюційні етапи розвитку систем штучного інтелекту за концепцією М. Сулеймана: від фаз «класифікатора» та «креатора» до фази «діяча», що володіє агентністю та здатністю до автономного планування складних операцій у реальному світі. Особливу увагу приділено новітнім відкриттям у нейрофізіології, про геометричні eigenmodes мозку, яка ставить під сумнів коннектомну модель і може вимагати повного перегляду архітектури майбутніх інтелектуальних систем. У дослідженні систематизовано ключові цивілізаційні ризики: посилення техніко-технологічного відчуження за Л. Мамфордом, загрозу атрофії критичного мислення у мас, а також гострі політико-етичні виклики, пов’язані з цифровим масовим стеженням та розробкою повністю автономних систем озброєння. Розглянуто сучасні інструменти контролю та безпеки, такі як рівні «діяча» у політиці відповідального масштабування та технічний фреймворк Sophon, що впроваджує механізми не-настроюваного навчання для захисту моделей від шкідливого донавчання. У статті проведено порівняльний аналіз футурологічних сценаріїв різних авторів, зокрема М. Сулеймана, щодо майбутнього демократії та глобального ладу. У висновках обґрунтовано безальтернативність гуманістичного підходу, в якому людина визнається вищою цінністю, що є єдиним запобіжником від антропологічної деградації в епоху алгоритмів