СМИСЛОТВОРЕННЯ ПАМ’ЯТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ: КУЛЬТУРФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МЕМОРІАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.24Ключові слова:
філософія культури, меморіалізація, культурна пам’ять, публічний простір, війна, місце пам’яті у процесі становленняАнотація
У статті представлено культурно-філософську концептуалізацію меморіалізації як відкритого процесу культурного сенсотворення, через який травматичні події набувають символічних форм і поступово інтегруються в культурну пам’ять. Актуальність дослідження випливає з необхідності переглянути традиційні моделі меморіалізації в контексті війни, що триває, де переживання травматичних подій, документування насильства та формування культурної пам’яті відбуваються одночасно. Щоб вирішити цю проблему, у статті розроблено культурно-філософську модель, що пояснює виникнення меморіального значення публічного простору, та демонструється його аналітичний потенціал на прикладі України. Дослідження спирається на філософію символічних форм Ернста Кассірера, реконструктивну теорію пам’яті Фредеріка Бартлетта, концепцію культурної пам’яті Алейди Ассманн, просторову теорію Анрі Лефевра та концепцію місць пам’яті П’єра Нора. Інтеграція цих теоретичних перспектив дає змогу зрозуміти меморіалізацію не як створення завершених комеморативних форм, а як динамічний процес, у якому матеріальне середовище, соціальні практики та символічні інтерпретації безперервно взаємодіють. Отримана культурно-філософська модель вирізняє три такі взаємопов’язані виміри меморіалізації: матеріальний, практичний та дискурсивний. Їхня взаємодія, що розгортається в умовах часової відкритості, формує меморіальне значення публічного простору та створює умови для виникнення «місця пам’яті, що формується». Модель ілюструється на прикладі Майдану Свободи в Харкові, де йдеться про те, як матеріальні сліди російської військової агресії, громадські комеморативні практики та публічні дебати щодо майбутнього міського простору разом утворюють безперервний процес творення сенсу ще до того, як сама історична подія досягла завершення. Основним внеском статті є культурно-філософська модель, яка пояснює, як меморіальне значення виникає в умовах часової відкритості, а також вводить концепцію «місця пам’яті, що формується» для інтерпретації просторів, меморіальне значення яких формується, поки історичні події ще розгортаються. У статті сформульовано висновок, що меморіалізацію під час війни, що триває, слід розуміти не лише як практику збереження минулого, але й як процес, через який активно конституюється майбутня культура пам’яті. З цієї точки зору, громадський простір функціонує не просто як місце, де представлені історичні події, а як активне середовище, в якому суспільство символічно обговорює значення війни та її майбутнє пам’ятання.
Посилання
Assmann A. (2011). Cultural memory and western civilization: functions, media, archives. Cambridge: Cambridge University Press. 410 p.
Assmann A. (2013). Das neue Unbehagen an der Erinnerungskultur: Eine Intervention. München: Beck. 232 p. https://doi.org/10.17104/9783406652110.
Bartlett F. C. (1995). Remembering: a study in experimental and social psychology (W. Kintsch, Introduction; 2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. 359 р. https://doi.org/10.1017/CBO9780511759185 (Original work published 1932).
Brett S., Bickford L., & Rios M. (2007). Memorialization and democracy: state policy and civic action. Santiago: FLACSO, International Center for Transitional Justice, & International Coalition of Sites of Conscience. 44 p.
Cassirer E. (2020). The philosophy of symbolic forms. Volume 1. Language. London: Routledge. 398 р. https://doi.org/10.4324/9780429282461 (Original work published 1923).
Cassirer E. (2021). An essay on man: an introduction to a philosophy of human culture / with Introduction P.E. Gordon. New Haven and London: Yale University Press. 264 p. (Original work published 1944).
Drozdzewski D., Waterton E., Sumartojo S. (2019). Cultural memory and identity in the context of war: Experiential, place-based and political concerns. International Review of the Red Cross, 101 (910), 251–272. https://doi.org/10.1017/S1816383119000110.
Erll A. (2011). Memory in culture. London: Palgrave Macmillan. 224 p.
Fesenko G. (2022a). Freedom Square in Kharkiv: localization of national and local memory. Multidisciplinary academic notes. theory, methodology and practice: proceedings of the XVII international scientific and practical conference (рр.112–121). Prague: International Science Group. https://doi.org/10.5281/zenodo.21227999.
Fesenko G. (2022b). Freedom Square in Kharkiv: political articulations in 2014–2022. Grail of Science, 17, 475–481. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.07.2022.083.
Huyssen A. (2003). Present pasts: urban palimpsests and the politics of memory. Stanford: Stanford University Press. 177 p.
Lefebvre H. (1991). The production of space (D. Nicholson-Smith, Trans.). Oxford; Cambridge, MA: Blackwell. 454 p.
Macdonald S. (2009). Difficult heritage: negotiating the nazi past in nuremberg and beyond. London and New York: Routledge. 240 p.
Macdonald S. Memorylands: heritage and identity in Europe today. London; New York: Routledge, 2013. 320 p.
Middleton D. & Brown S.D. (2008). Experience and memory: imaginary futures in the past. In A. Erll & N. Ansgar (Eds.) Cultural Memory: an International and Interdisciplinary Handbook (рp. 241–251). Berlin: Walter de Gruyter GmbH & Co. https://doi.org/10.1515/9783110207262.
Schuppli S. (2020). Material witness: media, forensics, evidence. Cambridge, MA; London: The MIT Press. 392 p.
Stroud S. R., Henson J. A. (2019). Memory, reconstruction, and ethics in memorialization. The Journal of Speculative Philosophy, 33 (2), 282–299. https://doi.org/10.5325/jspecphil.33.2.0282.
Нора П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять (А. Рєпа, пер.). Київ: Кліо. 272 с.
Фесенко Г. (2015). Ландшафти пам’яті у міському просторі: культурфілософський дискурс. Людинознавчі стуAssmann A. (2011). Cultural memory and western civilization: functions, media, archives. Cambridge: Cambridge University Press. 410 p.
Assmann A. (2013). Das neue Unbehagen an der Erinnerungskultur: Eine Intervention. München: Beck. 232 p. https://doi.org/10.17104/9783406652110.
Bartlett F. C. (1995). Remembering: a study in experimental and social psychology (W. Kintsch, Introduction; 2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. 359 р. https://doi.org/10.1017/CBO9780511759185 (Original work published 1932).
Brett S., Bickford L., & Rios M. (2007). Memorialization and democracy: state policy and civic action. Santiago: FLACSO, International Center for Transitional Justice, & International Coalition of Sites of Conscience. 44 p.
Cassirer E. (2020). The philosophy of symbolic forms. Volume 1. Language. London: Routledge. 398 р. https://doi.org/10.4324/9780429282461 (Original work published 1923).
Cassirer E. (2021). An essay on man: an introduction to a philosophy of human culture / with Introduction P.E. Gordon. New Haven and London: Yale University Press. 264 p. (Original work published 1944).
Drozdzewski D., Waterton E., Sumartojo S. (2019). Cultural memory and identity in the context of war: Experiential, place-based and political concerns. International Review of the Red Cross, 101 (910), 251–272. https://doi.org/10.1017/S1816383119000110.
Erll A. (2011). Memory in culture. London: Palgrave Macmillan. 224 p.
Fesenko G. (2022a). Freedom Square in Kharkiv: localization of national and local memory. Multidisciplinary academic notes. theory, methodology and practice: proceedings of the XVII international scientific and practical conference (рр.112–121). Prague: International Science Group. https://doi.org/10.5281/zenodo.21227999.
Fesenko G. (2022b). Freedom Square in Kharkiv: political articulations in 2014–2022. Grail of Science, 17, 475–481. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.07.2022.083.
Huyssen A. (2003). Present pasts: urban palimpsests and the politics of memory. Stanford: Stanford University Press. 177 p.
Lefebvre H. (1991). The production of space (D. Nicholson-Smith, Trans.). Oxford; Cambridge, MA: Blackwell. 454 p.
Macdonald S. (2009). Difficult heritage: negotiating the nazi past in nuremberg and beyond. London and New York: Routledge. 240 p.
Macdonald S. Memorylands: heritage and identity in Europe today. London; New York: Routledge, 2013. 320 p.
Middleton D. & Brown S.D. (2008). Experience and memory: imaginary futures in the past. In A. Erll & N. Ansgar (Eds.) Cultural Memory: an International and Interdisciplinary Handbook (рp. 241–251). Berlin: Walter de Gruyter GmbH & Co. https://doi.org/10.1515/9783110207262.
Schuppli S. (2020). Material witness: media, forensics, evidence. Cambridge, MA; London: The MIT Press. 392 p.
Stroud S. R., Henson J. A. (2019). Memory, reconstruction, and ethics in memorialization. The Journal of Speculative Philosophy, 33 (2), 282–299. https://doi.org/10.5325/jspecphil.33.2.0282.
Нора П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять (А. Рєпа, пер.). Київ: Кліо. 272 с.
Фесенко Г. (2015). Ландшафти пам’яті у міському просторі: культурфілософський дискурс. Людинознавчі студії. Серія: Філософія, 32, 55–64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
