ТВОРЧА БІОГРАФІЯ ЛАРИСИ ОСТАПЕНКО: ПРОБЛЕМА РЕКОНСТРУКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.26Ключові слова:
творча біографія, Лариса Остапенко, вокальне мистецтво, українська музична культура, культурологічна біографістика, викладацька діяльність, творча діяльністьАнотація
У статті висвітлюється творча біографія мисткині Лариси Остапенко. Окреслюються вектори її творчої діяльності, зокрема, виконавська, педагогічна, музично-громадська та медійна. Кожен із яких детально розглядається. Аналізуються творчі досягнення Лариси Остапенко та її значення для української музичної культури. Висвітлені окремі маловідомі факти творчої біографії Лариси Остапенко. Структуровано творчі здобутки мисткині. Розширено, верифіковано й уточнено відомості про діяльність Лариси Остапенко завдяки архівним матеріалам. Досліджено, що Л. Остапенко зробила потужний внесок у розвиток української музичної культури як виконавиця, педагогиня, музично-громадська діячка та медійна особистість, з урахуванням її плідної та багатогранної діяльності у сфері музичного мистецтва. Концертно-камерна співачка Лариса Остапенко володіла високою виконавською майстерністю, широким репертуаром, мала велику кількість концертів і гастролей. Л. Остапенко як педагог, професорка виховала більше ста студентів у Національній музичній академії України, виконувала методичну роботу, систематизувала репертуар. Уперше висвітлено, що Лариса Остапенко написала збірник вправ для вокалістів. До того ж Лариса Іванівна брала участь у радіопередачах і фільмах, була учасницею музично-громадського життя Києва. Мета статті полягає в дослідженні творчої біографії Лариси Остапенко. Велике значення у вивченні творчої діяльності Л. Остапенко відіграло залучення та інтерпретація архівних джерел. Наукова новизна – уведення в науковий обіг архівних матеріалів, висвітлення маловідомих фактів із творчої біографії Лариси Остапенко.
Посилання
Анапріюк Л. (2024). Виконавська та педагогічна діяльність Лариси Остапенко у вокальному мистецтві України (Магістерська наукова робота). Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Київ.
Анапріюк Л. (2025). Творча діяльність співачки Лариси Остапенко (М. Жишкович, Ред.). У Вокальне мистецтво в часопросторі української культури (с. 143–146). Львів : ЛНМА імені М.В. Лисенка. URL: https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/materialy-KAS-2025.pdf
Білаш О. О. (2010, листопад). Її душа звучить молитвою. Жінка, 11, 14–15.
Бондарчук В. О. (2019). Феномен творчості Дмитра Гнатюка в музично-театральній культурі України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. (Дис. … д-ра мистецтвознавства). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ. URL: https://elib.nakkkim.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2290/bondarchuk-disser.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Бугаєва О. В. (2021). Українська музична біографіка: константи і трансформації. В. Попик (Ред.). В Українська біографіка ХХІ ст.: мозаїка контекстів і форм (с. 179–240). Київ : НБУВ. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004452
Гнидь Б. П. (2002). Виконавські школи України: Кафедра сольного співу НМАУ ім. П.І. Чайковського (1971–2001). Київ : НМАУ.
Голубович І. В. (2022). Феномен біографії в культурі: інтеграція дослідницьких стратегій. С. Шевцов (Ред.). У Процеси інтеграції і диференціації в сучасному науковому та філософському знанні (с. 213–233). Одеса : Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. URL: https://dspace.onu.edu.ua/items/119f244f-90de-49a6-911f-2fe24eee34eb
Житня Л. (2017). Людина-оркестр. Київ : Стелла Гранд.
Зубай Ю. (2026). Репертуар і гастрольна діяльність артистів Київської філармонії у 1981–1987 рр. (за матеріалами Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України). Художня культура. Актуальні проблеми, 22(1), 49–57. https://doi.org/10.31500/1992-5514.22(1).2026.365427
Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1976–1985). (2015). Упоряд: І. Закринична, Т. Ємельянова, Л. Касян, Н. Климович та ін. ДАС України. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного. Київ.
Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1966–1975). (2010). Упоряд.: О. Дорошенко, І. Закринична, Т. Ємельянова, С. Матющенко та ін. ДКА України. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного. Київ : ЗАТ «Віпол».
Козак С. (1984, 30 грудня). Пісенна віхола Лариси. Культура і життя, с. 6.
Коменда О. І. (2020). Універсальна творча особистість в українській музичній культурі (Дис. … д-ра мистецтвознавства). Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Київ. URL: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/komenda-dysertatsiya-2.pdf
Микуланинець Л. M. (2021a). Методологічні підходи дослідження біографії митця. Музичне мистецтво і культура, 33(1), 59–68. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-33-1-5
Микуланинець Л. M. (2021b). Сучасний мистецтвознавчий життєпис: концептуальні й типологічні особливості. Актуальні питання гуманітарних наук, 44(2), 44–48. https://doi.org/10.24919/2308-4863/44-2-7
Муравіцька С. С. (2023). Синтез музичної академічної та неакадемічної традицій у жанрі класичного кросовера (Дис. … д-ра філософії). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ. URL: h t t p s : / / e l i b . n a k k k i m . e d u . u a / b i t s t r e a m / h a n d l e / 1 2 3 4 5 6 7 8 9 / 5 1 4 4 / M u r a v i t s k a _ S _ d i s s e r t a t i o n.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Особова справа Білаш Л. І. Державний архів міста Києва. Національна музична академія України. (Ф. Р-810, оп. № 2-ос., спр. 613, арк. 84).
Остапенко Л. (2003). Вибрані вправи : для роботи з вокалістами [Ноти].
Остапенко-Білаш Л. (б. д.). [Автобіографія]. Особистий архів Л.І. Остапенко. Зберігається в родині Білаш. Арк. 1–2. Рукопис.
Парфьонов М. (1967, 2 квітня). Співає Лариса Остапенко. Культура і життя, с. 3.
Творча характеристика солістки-вокалістки Київської державної філармонії Остапенко Лариси Іванівни. (бл. 1979–1980). Особистий архів Л.І. Остапенко. Зберігається в родині Білаш.
Тишко С. (2019). Шляхи культурологічних досліджень творчих біографій музикантів. Київське музикознавство, 58, 79–90. https://doi.org/10.33643/kmus.2019.58.07
Фільц Б. (2016). Остапенко Лариса Іванівна. Г. Скрипник (Ред.). В Українська музична енциклопедія. (том 4, с. 541). Київ : Видавництво ІМФЕ.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
