ЕТНОРЕСТОРАНИ ПОЛТАВИ ЯК ОСЕРЕДКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.34Ключові слова:
культурна спадщина, етноресторан, соціокультурні практики, Полтава, фуд-туризм, екскурсія, креативні індустріїАнотація
Мета дослідження – проаналізувати діяльність етноресторанів Полтави як соціокультурних просторів збереження, репрезентації та трансляції культурної спадщини, з’ясувати їх роль у популяризації історико-культурних традицій. Для його проведення використано методи: історико-культурний – для з’ясування особливостей становлення етноресторанної культури в Полтаві; історико-порівняльний – для зіставлення концепцій різних етноресторанів; структурно-функціональний – для дослідження функції етноресторанів, їхньої ролі у формуванні локальної культурної ідентичності, розвитку культурного туризму та популяризації гастрономічної культури. Після узагальнення результати дослідження констатуємо: на ранніх етапах формування міжнародної системи охорони культурної спадщини пріоритетна увага приділялася збереженню матеріальних пам’яток культури. У сучасному науковому дискурсі культурна спадщина трактується як багатовимірний соціокультурний феномен, що охоплює не лише матеріальні об’єкти, а й сукупність традиційних знань, соціокультурних практик, форм колективного досвіду, звичаїв, навичок і механізмів культурної трансмісії. Результати дослідження дозволяють розглядати етноресторани як специфічні культурно-комунікаційні платформи, що виконують функції збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини. Їхня діяльність базується на комплексному відтворенні етнокультурного середовища через традиційну гастрономію, практики гостинності, фольклорні образи, музичну культуру, символіку, елементи народного мистецтва та тематичне оформлення простору. Дослідження етноресторанного простору Полтави показало, що місцеві заклади громадського харчування долучаються до процесів актуалізації культурної спадщини. Вони сприяють збереженню і популяризації традиційної гастрономічної культури Полтавського регіону, виступають важливими осередками репрезентації локальної ідентичності. Водночас окремі з них є прикладом міжкультурної взаємодії, забезпечують популяризацію культурної спадщини інших етносів у соціокультурному просторі Полтави.
Посилання
Fonte M. (2021). Food Systems, Consumption Models and Risk Perception in Late Modernity. The International Journal of Sociology of Agriculture and Food, 10 (1), 13–21. https://doi.org/10.48416/ijsaf.v10i1.337
Niglio О. (2021). Cultural Heritage New Perspectives. URL: https://www.tabedizioni.it/web/content/book/373/preview_file/cultural-heritage-355.pdf
Березовенко О. (2026). Новий заклад. Полтава: етнобар «Мольфар». URL: https://posteat.ua/news/novij-zaklad-poltava-etno-bar-molfar231790/
Грач М., Поліщук Л. (2023). Війна і спадщина: досвід збереження культурної ідентичності. Сучасні проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій, 19, 43–53. https://doi.org/10.23939/fortifications2023.19.043
Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне різноманіття». (2001). URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000127160
Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. (2003). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text
Кропивний Є. В. (2024). Види об’єктів сфери громадського харчування та гостинності. Київський часопис права, 4, 89–94. https://doi.org/10.32782/klj/2024.4.12
Оболенцева Л. В. (2025). Концепція “Slow Food” як інструмент збереження гастрономічної спадщини та сталого розвитку. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Кapaзінa. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туpизм», 22, 201–212. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2025-22-20
Олешко А. (2026). Гастрономічна Полтава: 4 перевірені локації. URL: https://otiumportal.com/hastronomichna-poltava-4-perevirenykh-lokatsiy
Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Закон України. (2008). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/anot/uk/132-17
Рекомендації щодо збереження традиційної культури та фольклору. (1989). URL: https://ips.ligazakon.net/document/mu89001r
Рішняк О. (2022). Культурна спадщина у воєнному конфлікті: міжнародний досвід другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та українська дійсність. Український історичний журнал, 4, 159–173. https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.159
Рябенька М. О., Іваніщева O. А. (2023). Концептуальні засади діяльності ресторанів етнічного спрямування. Scientific World Journal, 19, 38–42. DOI: 10.30888/2663-5712.2023-19-02-042
Саламатіна С. Є. (2014). Стан та перспективи розвитку гастрономічного туризму на півдні Одещини. Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій 46, 325–329. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2014_46%282%29__82
Той самий Баранчик в м. Полтава. (2026). URL: https://delivery.ckt.kr.ua/blog/toy-samyi-baranchik-plt
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




