ДІЯЛЬНІСТЬ МАЛИХ ЦЕРКОВ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ АВТОРИТАРНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ГОРТІЇВСЬКОЇ УГОРЩИНИ У 40-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.7Ключові слова:
Угорщина, політика, церква, держава, взаєминиАнотація
Статтю присвячено дослідженню питання формування державної політики щодо діяльності малих церков в Угорщині у 40-х роках ХХ століття. У статті автор здійснює аналіз правового становища малих церков у 40-х роках гортіївської Угорщини, де впродовж останніх десятиліть державно-церковні відносини вибудовувалися у формі координаційної системи віросповідань. Автор у статті наголошує, що відповідно до поділу віросповідань на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнані», «не визнані» державою релігійні громади (малі церкви), які безпідставно називали «сектами», упродовж 40-х років потерпали не тільки від відкритого цькування з боку державних правоохоронних органів, а й від обмеження або цілковитої заборони їхньої діяльності. Автор висвітлює зміст наказів Міністерства внутрішніх справ Угорщини щодо запобігання діяльності заборонених сект, матеріалів слідчих органів жандармерії, рішень військових трибуналів і робить висновок, що угорський уряд не мав на меті змінити свою дискримінаційну політику на більш ліберальну щодо діяльності малих церков. Автор зосереджує увагу на проблематиці сектантського питання, яке варто розглядати як важливу частку державного політичного процесу та геополітичних інтересів. У статті автор зазначає, що нормативно-правова заборона діяльності малих церков в Угорщині означала розширення дискримінаційних процесів, зокрема й прямих силових дій, спрямованих проти представників зазначених релігійних конфесій і їхніх громад. Автор підкреслює, що з погляду авторитарної держави саме існування та діяльність невеликих груп релігійного характеру, які генерували ті чи інші тлумачення теологічних питань, становили загрозу як політичному режимові, так і традиційним релігіям і церквам. У статті автор наголошує, що в численних антисектантських указах і акціях простежуються політичний та ідеологічний вплив Німеччини й однозначний прояв посилення авторитарних тенденцій у режимі М. Горті. Для вирішення наукових завдань, що стосуються дослідження питання формування державної політики щодо діяльності малих церков в Угорщині у 40-х роках ХХ століття, у статті опрацьовано угорськомовні наукові праці з даної тематики.
Посилання
Magyarországi rendeletek tára, 1939. (1940). Budapest : Kiadja A Magyar Királyi Belügyminisztérium. 2616 old.
A magyar protestantizmus 1918–1948. (1987). Szerk. L. F. Lendvai. Budapest : Kossuth Könyvkiadó. 380 old.
Bajor Nagy E. (1965). Befelé nézők. Szabad Föld. évf. XXI. 51 sz. Old. 8.
(1988). Emléklapok 4. Egyháztörténeti és hitépítő írások / M. Balog et al. Budapest : Magyarországi Baptista Egyház. 95 old.
(1986). Magyarország a XX. században. Második kiadás / M. Balog et al. Budapest : Kossuth Könyvkiadó. 534 old.
Beránné Nemes É., Hollós E. (1977). Megfigyelés alatt <…> Dokumentumok a horthysta titkosrendőrség működéséből (1920–1944). Budapest : Akadémiai Kiadó. 487 old.
Carr J.J. (1993). Megtört kereszt, Hitler és az okkultizmus. A nácizmus és a New Age kapcsolata. Budapest : Kiadja a Hit Gyülekezete. 287 old.
Gál F. (1942). A szekták mozgatóerői. Magyar Kultúra. évf. XXIX. 24 sz. Old. 185–187.
Hajós J. (1941). Egy eretnekség sorsa és a mai helyzet. Katolikus Ösvény. évf. VII. 8 sz. Old. 3.
Kardos L., Szigeti J. (1988). Boldog emberek közössége. A magyarországi nazarénusok. Budapest : Magvető Könyvkiadó. 631 old.
Lányi K. (1948). Szekták a demokráciában. Budapest : Valóság Kiadó. 45 old.
Nyisztor Z. (1926). Szekták Magyarországon. Budapest : Szent István Társulat. 89 old.
Salacz G. (1975). A magyar katolikus egyház a szomszédos államok alatt. München : Aurora Könyvek. 148 old.
Somogyi I. (1941). A baptisták. A baptista vallásfelekezet vázlatos ismertetése. Budapest : A “Magvető” könyvkereskedés bizománya. 18 old.
Somogyi I. (1947). A vallásszabadság és a baptisták rövid történelmi és közjogi megvilágításban. Budapest. 178 old.
Szakály S. (1989). Egy közbiztonsági testület létrehozása a 19–20. század fordulóján. (A Magyar Királyi Csendőrség). Rendi Társadalom-Polgári Társadalom 3. Társadalmi konfliktusok. Salgótarján. Old. 325–330.
Szigeti J. (1987.) A kisebb magyarországi egyházak. A könyvben: A magyar protestantizmus 1918–1948. Szerk. L. F. Lendvai. Budapest : Kossuth Könyvkiadó. 380 old.
