ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПРОБЛЕМАТИКИ ІСТОРИЧНОЇ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ НАУКИ

Анотація

Актуальність проблеми. Актуалізована проблема взаємозв’язку періодизації наукового розвитку та типологізації різних формальних, сутнісних, праксеологічних проявів наукового знання. Науку розглядають у декількох вимірах: суспільно-історичному, знаннєво-гносеологічному, філософсько-світоглядному, технічно-практичному. Виявляють нові характерні ознаки науки, що активно впливають на сучасну соціальну життєдіяльність у світі, якому притаманні тенденції нестабільності, турбулентності. Метою статті є спроба здійснити аргументоване і доказове обґрунтування відмінності у класифікації наукового знання на всіх основних етапах його становлення. Як завдання статті постають уточнення визначень наукового знання, які при цьому будуть поступово конкретизуватися і поглиблюватися, однак із самого початку варто зауважити, що у будь-якій своїй формі це завжди впорядковане, доказове і придатне для перевірки, успішно ретрансльоване практично значуще інтерсуб’єктивне знання. Методи дослідження. Для аналізу підстав класифікації наук буде застосовано герменевтичний та феноменологіч- ний методи, які дадуть змогу здійснити порівняльний аналіз різних історичних та соціокультурних проявів науко- вого знання як самодостатнього феномену. Результати дослідження. Проаналізовано варіанти часу і місця появи науки, що залежать від моделі наукового знання. По-перше, науку ототожнюють із досвідом практичної й пізнавальної діяльності загалом. По-друге, науку розуміють як усвідомлене, цілеспрямоване вивчення природи з чітко вираженою рефлексією про способи підтвердження отриманого знання і про самі критерії пізнавальної діяльності. По-третє, науку визначають як діяльність, що базується на досвіді, спостереженнях і експериментах, а не на авторитеті релігійної або філософської парадигми. По-четверте, науку розуміють як новітнє знання про природу і дійсність, що здатне бути оформленим у математичній моделі явищ, що вивчаються. Ці моделі можна порівнювати з практичним матеріалом, проводити теоретичні побудови за допомогою мисленнєвого експерименту. По-п’яте, науку розглядають як єдність дослідницької діяльності і освіти, завдяки якій відбувається перетворення науки на спеціальність, професію. Підкреслено, що сучасна наука – це суспільно-впливовий феномен, що завдяки системному дослідженню світу і самого себе виявляє тенденції власного виникнення й розвитку, перетинання з іншими культурними формами, напрями свого впливу на суспільство.