НАТУРАЛІСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ «ФІЛОСОФІЇ ЗДОРОВ’Я»
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.15Ключові слова:
здоров’я, філософія, парадигма, натуралізм, цінності, антропологія, валеологіяАнотація
У роботі досліджено спроби конструювання філософії здоров’я на основі узагальнення конкретних наукових напрямів її дослідження, переважно медично-біологічного характеру. Показано, що різноаспектність і багатоплановість феномену здоров’я є причиною появи дуже різноманітних підходів, які претендують на роль філософії здоров’я. Такі «філософії здоров’я» являють собою спроби узагальнення з використанням філософського категоріального апарату наукових інновацій у царині концепцій соціології, психології, біології, медицини тощо. Найбільш змістовні підходи формуються в межах соціально-антропологічної методології з урахуванням соціальності індивіда як його базового чинника. Досить поширеним серед напрямів становлення філософії здоров’я є так званий інтеграційний підхід, що акцентує пріоритетність інтеграції знань у царині дослідження феномену здоров’я для здійснення необхідних філософських узагальнень стосовно його природи. Що стосується вітчизняної традиції філософського осмислення феномену здоров’я, то тут чи не найбільше значення має формування школи валеології, якій відводиться роль наукової парадигми всіх дисциплін, що досліджують феномен здоров’я. У філософському сенсі валеологія обґрунтовує як інтегральний об’єкт досліджень натуралістичний образ людини, інтерпретований у межах медичної термінології. Виведення аксіосфери та проблем духовності за межі дискурсу філософії здоров’я приводить і до редукованого розуміння шляхів його забезпечення. Вирішення проблеми бачиться лише на шляху формування філософії здоров’я в межах філософського знання з поєднанням настанов соціальної філософії, філософської антропології, філософії культури й інших напрямів філософської думки.
Посилання
Белов В. М., Котова А. Б. (2017). Здоровье человека: вызовы, методы, подходы : монография. Киев : Наукова думка. 130 c.
Bircher J., Kuruvill S. (2014). Defining health by addressing individual, social, and environmental determinants: new opportunities for health care and public health. J Public Health Policy. № 35. P. 363–386.
Bolton D., Grant G. (2019). The Biopsychosocial Model of Health and Disease: New Philosophical and Scientific Developments. Houndmills : Palgrave. 218 р.
Братаніч Б. В., Лаврова Л. В. (2021). Культура здоров’я як предмет філософського розгляду. Перспективи. № 2. С. 108–114.
Іванов О. О. (2013). Здоров’я в дискурсі соціального буття людини : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03. Одеса. 19 с.
Педагогіка здоров’я як основа розвитку потенціалу особистості : колективна монографія (2020) / В. А. Гладуш та ін. Дніпро : Ліра. 383 с.
Савчин М.В. (2019). Здоров’я людини. Духовний, особистісний і тілесний виміри : монографія. Дрогобич. 229 с.
Saad J.M., Prochaska J.O. (2020). A philosophy of health: life as reality, health as a universal value. Palgrave Commun. № 6. P. 39–45. DOI: 10.1057/s41599-020-0420-https://www.nature.com/articles/s41599-020-0420-9
Schramme T. (2007). A qualified defence of a naturalist theory of health. Med Health Care Philos. № 10. P. 11–17.
Schroeder S.A. (2012). Rethinking health: healthy or healthier than? Br J Philos Sci. № 64(1). P. 131–159.
Xavier da Silveira dos Santos A., Liberali P. (2018). From single cells to tissue self‐organization. FEBS J. № 286(8). P. 1495–1513.
Фромм Э. (2005). Здоровое общество. Москва : АСТ. 365 с.