МЕДІЙНА Й ІНФОРМАЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ: СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ Й ОЦІНЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.19Ключові слова:
медіаграмотність, інформаційна грамотність, MIГ-освіта, учителі, інтеграція навчальних програмАнотація
У статті розповідається про результати якісного опитування, яке мало на меті дослідити досвід, ставлення та практику вчителів, пов’язаних із навчанням медіа- й інформаційної грамотності (MIГ). Дослідження підкреслює важливість інтеграції медіа- й інформаційної грамотності в навчальну програму для підготовки учнів до складного цифрового освітнього ландшафту. Результати показують, що вчителі стикаються із труднощами під час упровадження медіа- й інформаційної грамотності, як-от брак часу, ресурсів і підтримки. Дослідження також визначає кілька перспективних практик, серед яких проєктне навчання та співпраця між викладачами й учнями, які можуть підвищити ефективність медіа- й інформаційну грамотність. Окрім того, дослідження підкреслює важливість інтеграції навчання медіа- й інформаційної грамотності в навчальну програму та забезпечення вчителів необхідними ресурсами, підтримкою для ефективного навчання медіа- й інформаційної грамотності. Отримані дані свідчать про те, що зазначена освіта може позитивно вплинути на навички критичного мислення, цифрову грамотність, етичну поведінку учнів під час використання цифрових медіа. Проте ще потрібно вирішити проблеми, як-от необхідність подальших досліджень ефективності навчання медіа- й інформаційної грамотності, інтеграції останньої в чинну навчальну програму, забезпечення рівного доступу до високоякісної освіти для всіх учнів. Дослідження дає цінну інформацію про поточний стан навчання медіа- й інформаційної грамотності у школах, підкреслює важливість сприяння та розвитку такої освіти в майбутньому. Окрім того, дослідження визначає проблеми та можливості інтеграції навчання медіа- й інформаційної грамотності в наявну навчальну програму, наголошує на важливості співпраці між учителями, батьками й адміністрацією шкіл у просуванні зазначеної освіти. Результати свідчать про необхідність подальших досліджень для вивчення ефективних стратегій для включення навчання медіа- й інформаційної грамотності в різні предметні галузі, для оцінки впливу такого навчання на розвиток учнів. Стаття закінчується обговоренням необхідності подальших досліджень для вирішення дискусійних питань, що залишилися, та покращення якості навчання медіа- й інформаційної грамотності.
Посилання
(2017). Public policies in media and information literacy in Europe: cross-country comparisons / D. Frau-Meigs et al. (Eds.). Taylor & Francis.
(2014). Media and information literacy: policy and strategy guidelines / A. Grizzle et al. Unesco.
Manabat A. R. (2021). Bringing МІL into the Margins: Introducing Media and Information Literacy at the Outskirts. International Journal of Media & Information Literacy. № 6(1). P. 156–165. DOI: 10.13187/ijМІГ.2021.1.156
(2022). Technical practices used by information literacy and media information literacy services to enable academic libraries to handle the COVID-19 pandemic / E. A. de los Ortega-Martínez et al. Journal of Information Literacy. № 16(1). P. 181–193. DOI: 10.11645/16.1.3057
Russell P. (2005). Information literacy and education policy: A Canadian case study. School Libraries Worldwide. P. 96–111.
Svyrydenko D., Terepyshchyi S. (2020). Media Literacy and Social Responsibility of Educators in the Conditions of Information War: The Problem Statement. Studia Warmińskie. № 57. P. 75–83.
Terepyshchyi S. (2017). Educational Landscape as a Concept of Philosophy of Education. Studia Warmińskie. № 54. P. 373–383.
Терепищий С. (2016). Сучасні освітні ландшафти. Київ : Фенікс.
Терепищий С. (2019). Тенденції розвитку освітніх ландшафтів в епоху індустріального суспільства. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія «Філософія». № 2(45). С. 139–150.
