РАДЯНСЬКИЙ ТОТАЛІТАРИЗМ, HOMO SOVIETICUS І ДЕФОРМАЦІЯ ЗМІСТУ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ТРАДИЦІЙ

Анотація

У статті розглянуто особливості деструктивного впливу радянського тоталітаризму і його проєкту “homo sovieticus” на зміст політичної культури українців, у результаті якого останній був істотно деформований, що завдало серйозної та де в чому непоправної шкоди (ураховуючи втрати на війні) державі та нації у ХХІ столітті. Незважаючи на досить непрості та суперечливі процеси в історії українського державотворення, пов’язані з інституалізацією політичної культури та формуванням політичних традицій «русинів» із часів княжої доби до концептуалізації ідеї «руського народу» у першій половині XVII століття, усе ж були зроблені важливі «кроки», що заклали фундамент соціокультурного та політичного трибу життя українців. Ідеться про середньовічні князівські традиції державного управління, становлення української шляхти як класу, розвиток на базі політично ініціативних соціальних верств активістсько-громадської (учасницької) політичної культури, вироблення запорізькою спільнотою специфічної системи громадянських цінностей (на чолі якої верховенство волі громади) та перетворення українських козаків на міфологізованих героїв політичної нарації тощо. Доведено, що всупереч цим обрисам політичної культури українського («русинського») соціуму, які починали поступово викристалізовуватись і закарбовуватися в «генотипі» народу, комуністичний режим почав методами насилля та терору насаджувати квазікласичну культуру з її проєктом «радянської людини», естетикою загального мовчання та заборон, де удаване пуританство поєднане з азіатським варварством і тотальним беззаконням. Це потребувало примусової деформації змісту політичних традицій українців і заміни їх на нові комуністичні норми та стереотипи, що уможливило появу homo sovieticus як гальмівного чинника на шляху становлення української модерної політичної нації наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.