ВІДНОВЛЕННЯ РОБОТИ ОРГАНІВ РАДЯНСЬКОЇ ЦЕНЗУРИ НА ПРИКЛАДІ КІРОВОГРАДСЬКОГО ОБЛЛІТУ (1944 РІК)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.7

Ключові слова:

пропаганда, ідеологічний контроль, цензурна політика, Укрголовліт, Кіровоградський облліт

Анотація

У статті окреслено роль друкованих видань у пропагандистській діяльності нацистської окупаційної влади. Висвітлено процес поновлення системи органів радянської політичної цензури на українських землях після німецької окупації. Розкрито форми взаємодії між республіканським Головлітом та його обласними відділеннями. З’ясовано, що під час війни союзні та республіканські органи цензури перебудували свою діяльність. Акцентовано на тому, що Укрголовліт з урахуванням специфіки воєнного стану продовжував за вказівками ЦК КП(б)У здійснювати свої функції. Зазначено, що на цьому етапі основним завданням цензури було дотримання збереження державної таємниці в пресі. У цей період в органах цензури змінилося 80% працівників, більшість із яких пішла на фронт. Наголошено, що питання забезпечення органів цензури кваліфікованими кадрами постало досить гостро. З’ясовано, що після визволення України від загарбників на зміну нацистській пропаганді знову прийшла радянська. Для радянської влади було вкрай важливим у найкоротші строки відновити на території України роботу радянських цензурних органів. На основі архівних документів уперше досліджено процес відновлення роботи Кіровоградського облліту. Доведено, що фактично облліт розпочав свою роботу 18 грудня 1943 р. у м. Олександрія Кіровоградської області. Виокремлено коло головних проблем, які постали в процесі налагодження його роботи. З’ясовано, що для відновлення роботи облліту необхідно було підготувати приміщення, забезпечити комунікацію з республіканським Головлітом та укомплектувати штат професійними кадрами. Охарактеризовано кадровий склад і матеріально-технічне забезпечення інституції. Виявлено, що головною проблемою залишалося укомплектування цензурної установи кваліфікованими райуповноваженими та політредакторами. Розкрито процес відновлення видання радянських газет районного та обласного рівнів, які мали стати рупорами радянської пропаганди.

Посилання

Беланюк М.В. (2011). Історико-правові аспекти протиборства в умовах воєнного стану (1941–1942 рр.). Інформація і право. № 3 (3). С. 134–141. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.3(3).271672.

Блюм А.В. (2000). Советская цензура в эпоху тотального террора, 1929–1953. Санкт-Петербург : Акад. проект. 312.

Большая цензура: Писатели и журналисты в Стране Советов. 1917–1956. / Под общ. ред. А.Н. Яковлева. Москва : МФД: Материк. 2005. 752 с.

Державний архів Кіровоградської області (ДАКО). Ф. Р-3056. Оп. 2. Спр. 1. 40 арк.

Державний архів Кіровоградської області (ДАКО). Ф. Р-3056. Оп. 2. Спр. 3. 17 арк.

Колєчкін В.П., Шевченко Б.Л. (2021). Битва за Центральну Україну. Військове протистояння між Червоною армією і вермахтом на Кіровоградщині у січні–березні 1944 року. Кропивницький : Поліграф-Сервіс. 420 с.

Костилєва С.О. (2005). Документи Головліту УРСР як джерело вивчення системи політико-ідеологічного контролю над друкованими ЗМІ. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Випуск 13. С. 107–117.

Михайлюк М. Німецька пропаганда в Україні. С. 644–658. URL: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1063-5/20.pdf (дата звернення: 01.03.2023).

Михайлюк М. (2006). Нацистська пропаганда в окупованому Києві. Український історичний журнал. № 1. С. 131–144.

Романенко Т.В. (2010). Організаційно-кадрове забезпечення цензурної діяльності в УРСР першої пол. 40-х pp. XX ст. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 06. Історичні науки. Випуск 7. С. 237–243.

Романенко Т.В. (2014). Радянська цензура в засобах масової інформації Української РСР в роки Другої світової війни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 07.00.01. Київ. 21 с.

Салата О.О. (2018). Збереження українським народом національної ідентичності в умовах інформаційного протистояння Німеччини та СРСР у роки Другої світової війни. Феномен пропаганди та антипропаганди у сучасному світі: історико-політологічний дискурс / За науковою редакцією Г.М. Васильчука, О.М. Маклюка, М.М. Бессовнової. Запоріжжя : Інтер-М. С. 130–144.

Салата О.О. (2020). Періодичні видання в системі нацистської пропаганди на окупованих територіях України у 1941–1943 роках. Київські історичні студії: науковий журнал. № 2 (11). С. 116–124. DOI: 10.28925/2524-0757.2020.2.16.

Смиловицкий Л. (2015). Цензура в БССР: послевоенные годы, 1944–1945. Иерусалим. Tsur-Or Press. 360 с.

Стоян Т.А. (2010). Система політичної цензури в УРСР в 1920–1930 рр. Київ : Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України. 480 с.

Україна: хроніка ХХ ст. Рік 1922: довід. вид. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; упоряд. О. Мовчан. Київ : Ін-т історії України НАН України. 2005. 235 с.

Україна : хроніка ХХ ст. Рік 1925: довід. вид. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; упоряд. О. Мовчан. Київ : Ін-т історії України НАН України. 2006. 312 с.

Федотова О.О. Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.) : монографія. Київ : Парлам. вид-во. 2009. 352 с.

Ярмолич Ф.К. (2010). Цензура на Северо-Западе СССР, 1922–1964 гг. : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. ист. наук : 07.00.02. Санкт.-Петербург. 23 с.

Яшан О. (2012). Нацистська пропаганда на території України (1941–1944 рр.) Гілея: науковий вісник. Випуск 59 (4). С. 154–157.

Яшан О. (2011). Основні засоби ведення нацистської пропаганди на території України (1941–1944 рр.). Гуманітарний вісник. Серія: Історичні науки. Число 17. Випуск 3. С. 22–28.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-28

Як цитувати

Позднякова, І. С. (2023). ВІДНОВЛЕННЯ РОБОТИ ОРГАНІВ РАДЯНСЬКОЇ ЦЕНЗУРИ НА ПРИКЛАДІ КІРОВОГРАДСЬКОГО ОБЛЛІТУ (1944 РІК). Культурологічний альманах, (1), 47–54. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.7

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ