RESTORATION OF THE WORK OF SOVIET CENSORSHIP BODIES ON THE EXAMPLE OF KIROVOHRAD OBLLIT (1944)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.7Keywords:
propaganda, ideological control, censorship policy, Ukrholovlit, Kirovohrad obllitAbstract
The article outlines the role of printed publications in the propaganda activities of the Nazi occupation authorities. The process of restoring the system of Soviet political censorship bodies on Ukrainian lands after the German occupation is highlighted. Forms of interaction between the republican General Directorate for the Protection of State Secrets in the Press (Holovlit) and its regional branches are revealed. It has been found out that during the war, the allied and republican censorship bodies restructured their activities. It is emphasized that Ukrholovlit, taking into account the specifics of martial law, continued to perform its functions according to the instructions of the Central Committee of the CP(b)U. It is noted that at this stage the main task of censorship was the observance of state secret preservation in the press. During this period, 80% of employees in censorship bodies changed, most of whom went to the front. It is emphasized that the issue of providing the censorship bodies with qualified personnel became quite acute. It has been found out that after the liberation of Ukraine from the invaders, Nazi propaganda was again replaced by Soviet one. It was extremely important for the Soviet authorities to restore the work of Soviet censorship bodies on the territory of Ukraine as soon as possible. For the first time, the process of restoring the work of the Kirovohrad Office for the Protection of Military and State Secrets in the Press at the Regional Executive Committee (the Kirovohrad obllit) has been investigated based on the main archival documents. It has been proven that the Obllit actually started its work on December 18, 1943, in Oleksandriia, Kirovohrad region. The main problems that arose in the process of setting up its work are singled out. It has been found out that to resume the work of the Obllit, it was necessary to prepare the premises, ensure communication with the republican Holovlit, and provide staff with professional personnel. The personnel composition, as well as the material and technical support of the institution, is characterized. It has been revealed that the main problem remained the staffing of the censorship institution with qualified district commissioners and political editors. The process of restoring the publication of Soviet newspapers at the district and regional levels, which were supposed to become instruments of Soviet propaganda, is described.
References
Беланюк М.В. (2011). Історико-правові аспекти протиборства в умовах воєнного стану (1941–1942 рр.). Інформація і право. № 3 (3). С. 134–141. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.3(3).271672.
Блюм А.В. (2000). Советская цензура в эпоху тотального террора, 1929–1953. Санкт-Петербург : Акад. проект. 312.
Большая цензура: Писатели и журналисты в Стране Советов. 1917–1956. / Под общ. ред. А.Н. Яковлева. Москва : МФД: Материк. 2005. 752 с.
Державний архів Кіровоградської області (ДАКО). Ф. Р-3056. Оп. 2. Спр. 1. 40 арк.
Державний архів Кіровоградської області (ДАКО). Ф. Р-3056. Оп. 2. Спр. 3. 17 арк.
Колєчкін В.П., Шевченко Б.Л. (2021). Битва за Центральну Україну. Військове протистояння між Червоною армією і вермахтом на Кіровоградщині у січні–березні 1944 року. Кропивницький : Поліграф-Сервіс. 420 с.
Костилєва С.О. (2005). Документи Головліту УРСР як джерело вивчення системи політико-ідеологічного контролю над друкованими ЗМІ. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Випуск 13. С. 107–117.
Михайлюк М. Німецька пропаганда в Україні. С. 644–658. URL: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1063-5/20.pdf (дата звернення: 01.03.2023).
Михайлюк М. (2006). Нацистська пропаганда в окупованому Києві. Український історичний журнал. № 1. С. 131–144.
Романенко Т.В. (2010). Організаційно-кадрове забезпечення цензурної діяльності в УРСР першої пол. 40-х pp. XX ст. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 06. Історичні науки. Випуск 7. С. 237–243.
Романенко Т.В. (2014). Радянська цензура в засобах масової інформації Української РСР в роки Другої світової війни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 07.00.01. Київ. 21 с.
Салата О.О. (2018). Збереження українським народом національної ідентичності в умовах інформаційного протистояння Німеччини та СРСР у роки Другої світової війни. Феномен пропаганди та антипропаганди у сучасному світі: історико-політологічний дискурс / За науковою редакцією Г.М. Васильчука, О.М. Маклюка, М.М. Бессовнової. Запоріжжя : Інтер-М. С. 130–144.
Салата О.О. (2020). Періодичні видання в системі нацистської пропаганди на окупованих територіях України у 1941–1943 роках. Київські історичні студії: науковий журнал. № 2 (11). С. 116–124. DOI: 10.28925/2524-0757.2020.2.16.
Смиловицкий Л. (2015). Цензура в БССР: послевоенные годы, 1944–1945. Иерусалим. Tsur-Or Press. 360 с.
Стоян Т.А. (2010). Система політичної цензури в УРСР в 1920–1930 рр. Київ : Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України. 480 с.
Україна: хроніка ХХ ст. Рік 1922: довід. вид. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; упоряд. О. Мовчан. Київ : Ін-т історії України НАН України. 2005. 235 с.
Україна : хроніка ХХ ст. Рік 1925: довід. вид. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; упоряд. О. Мовчан. Київ : Ін-т історії України НАН України. 2006. 312 с.
Федотова О.О. Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.) : монографія. Київ : Парлам. вид-во. 2009. 352 с.
Ярмолич Ф.К. (2010). Цензура на Северо-Западе СССР, 1922–1964 гг. : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. ист. наук : 07.00.02. Санкт.-Петербург. 23 с.
Яшан О. (2012). Нацистська пропаганда на території України (1941–1944 рр.) Гілея: науковий вісник. Випуск 59 (4). С. 154–157.
Яшан О. (2011). Основні засоби ведення нацистської пропаганди на території України (1941–1944 рр.). Гуманітарний вісник. Серія: Історичні науки. Число 17. Випуск 3. С. 22–28.