«ТЕ, ЩО Я ВИЖИЛА, ЦЕ ЗАСЛУГА МОЄЇ МАМИ. І МІЙ БАТЬКО МОЛИВ БОГА…»: ДО ПИТАННЯ ПРО РОЛЬ РЕЛІГІЇ В ЖИТТІ ЄВРЕЇВ У РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.8

Ключові слова:

релігійні традиції, євреї, радянська Україна, рабин Нисон Тітієвський, єврейська родина Тітієвських, Голокост

Анотація

Мета статті полягає у визначенні ролі релігійного фактора в житті єврейської родини в період доленосних змін ХХ ст. – Голокосту, радянських соціально-політичних трансформацій. Методологія дослідження. Стаття написана з використанням методик мікроісторичного дослідження, усної історії. Обрано реконструктивний та наративний способи аналізу усноісторичного джерела – відеоінтерв’ю Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії (USC Shoah Foundation Visual History Archive). Поєднання мікро- та макроісторичних підходів дозволило показати історію сім’ї в контексті соціально-політичних та духовних змін, яких зазнало життя єврейського народу в ХХ ст. Наукова новизна. У статті вперше розглядається питання ролі релігійного фактора в житті єврейської родини Тітієвських на Одещині в 1930–1980-х рр. Мікроісторичний підхід дослідження дозволяє поставити під сумнів поверхове судження про євреїв у радянську добу, як таких, що втратили свою ідентичність, позбулися релігійних традицій. Висновки. Простежено, що в історії родини віддзеркалилася історія євреїв 1930–1980-х рр. та на всіх етапах життя родини релігійний фактор мав місце. Розглянуто процеси адаптації родини до нового ладу в 1930-х рр. Х. Тітієвський зазнавав переслідувань через свого батька-рабина Н. Тітієвського. Ні дискримінація, ні закриття синагог, ні смерть отця-рабина не змінили релігійних переконань Х. Тітієвського. Показовим є те, що він, знайшовши місце в радянському суспільстві та працюючи бухгалтером підприємства, таємно молився в 1930-х рр. та залишався вірним своїм переконанням до смерті. Дружина та діти Х. Тітієвського зазнали випробувань Голокостом. Саме приналежність до родини відомого рабина Н. Тітієвського врятувала матір з дівчатами від неминучої смерті під час Голокосту. Наступне покоління родини стали представниками руху за єврейське національне та релігійне відродження в 1970–1980-х рр. та включилися в еміграційні процеси. Бажання дотримуватися давніх єврейських національних та релігійних традицій було причиною переїзду молодої сім’ї до США у 1980-х рр. Історія родини підтверджує неоднозначні відносини між євреями та сусідами – представниками інших народів під час Голокосту.

Посилання

Балта. URL: https://myshtetl.org/odesskaja/balta.html

Бохман Н. (2019). Семейная книга. Моя хроника времен советской власти. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА. 440 с.

Вітринська О.В. (2016). Політика радянської влади щодо юдаїзму в Україні в 1921–1929 роках : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Харків. 254 с.

Гершкович М. (2015). Еврейские мемориалы в Балте. Еврейский обозреватель. Информационно-аналитическое издание Еврейской конфедерации Украины. URL: https://jew-observer.com/ne-zabudem/evrejskie-memorialyv-balte/

Гриневич В., Гриневич Л. (2009). Євреї УСРР у міжвоєнний період. Нариси з історії та культури євреїв України / упоряд. та ред. Л. Фінберг, В. Любченко. Вид. 3-тє. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. С. 141–161.

Делетант Д. (2015). Трансністрія і румунське розв’язання «єврейського питання». Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення. За ред. Р. Брандона та В. Лауер. Пер. з англ. Н. Комарової. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА. С. 221–263.

Доманівська громада. Вшанували жертв Голокосту. URL: https://domanivska-gromada.gov.ua/news/1611741721/

Кержнер А. (2009). Релігійне життя. Хасидизм. Нариси з історії та культури євреїв України / упоряд. та ред. Л. Фінберг, В. Любченко. Вид. 3-тє. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА. С. 259–274.

Ковба Ж., Корогодський Ю. (2009). Євреї України під час Другої світової війни: Голокост та Опір. Нариси з історії та культури євреїв України / упоряд. та ред. Л. Фінберг, В. Любченко. Вид. 3-тє. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА. С. 182–205.

Кодыма. URL: https://myshtetl.org/odesskaja/kodyma.html

Крічкер О. (2011). Боротьба радянської влади за витіснення релігійної свідомості з традиційного життя єврейських громад у 1920-х рр. (на прикладі містечок Правобережної України). Гілея: Науковий вісник. Збірник наукових праць. № 48 (6). С. 127–132.

Насильство над цивільним населенням України. Документи спецслужб. 1941–1944 / Ред. кол.: Г. Боряк, О. Будницький, В. Васильєв та ін. Київ : Видавець В. Захаренко, 2018. 752 с.

Нахманович В. (2020). Міська історія – це цікаво, але спершу добре було би написати загальну історію України і українську історію Голокосту. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. № 9 (2). С. 15–23.

Суровцев О. (2019). Буковинські євреї у часи Голокосту: проблема збереження історичної пам’яті. Науковий вісник Чернівецького університету імені Юрія Федьковича: Історія. № 1. С. 93–100. DOI https://doi.org/10.31861/hj2019.49.93-100

Сушон Л. П. (1998). Транснистрия: евреи в аду. Одесса : РИО АО кинокомпания «Юг». 432 с.

Титиевский Хаим Нисонович. Захоронения. Одесса. URL: https://mitzvatemet.com/ru/burial180918

Шаргород. Останній шетл. Україна Інкогніта. URL: https://ukrainaincognita.com/vinnytska-oblast/shargorodskyi-raion/shargorod/shargorod-ostannii-shtetl

Ancel J. (2003). Transnistria, 1941–1942: The Romanian Mass Murder Campaigns. Translated by Rachel Garfinkel and Karen Gold. Tel Aviv : Goldstein-Goren Research Center, Tel Aviv University. Vol. 2. 558 p.

Cywiński P. (2022). Auschwitz. Monograph of the Human. Oświęcim : Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau. 590 p.

Holocaust Survivors and Victims Database. Хаим Титиевский. USHMM. URL: https://www.ushmm.org/online/hsv/person_view.php?PersonId=471449

Jewish families in Europe, 1939 – Present: History, Representation and Memory / Edited by Joanna Beata Michlic. Waltham : Brandeis University Press, 2017. 272 p.

Savchuk T. (2021). Adaptation Practices and Forms of Struggle in Jewish Communities for the Preservation of Religious Worldview in Soviet Ukraine (1920s-1930s). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. Vol. 41. Iss. 8. PP. 28–40. URL: https://digitalcommons.georgefox.edu/ree/vol41/iss8/3

Testimony 52355 Nata Koepakchi, USH Shoah Foundation VHA.

Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau. URL: https://www.auschwitz.org/en/type-of-publication/publikacjenaukowe/auschwitz-a-monograph-on-the-human,328.html#2

Wontor-Cichy T. Życie religijne więźniów chrześcijańskich w KL Auschwitz. Głosy Pamięci. № 14. Oświęcim : Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau, 2019. 150 s.

ןילטס תפוקת רחאל הבושתב הרזחה תעפות :תוצעומה תירב תודהיב תוימואלו תד .סוקניפ ןימינב . 26 . URL: https://lib.cet.ac.il/Pages/item.asp?item=16936

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-28

Як цитувати

Савчук, Т. Г. (2023). «ТЕ, ЩО Я ВИЖИЛА, ЦЕ ЗАСЛУГА МОЄЇ МАМИ. І МІЙ БАТЬКО МОЛИВ БОГА…»: ДО ПИТАННЯ ПРО РОЛЬ РЕЛІГІЇ В ЖИТТІ ЄВРЕЇВ У РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ. Культурологічний альманах, (1), 55–63. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.8

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ