ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ НА ДИФЕРЕНЦІАЦІЮ СУСПІЛЬСТВА ТА СТВОРЕННЯ СПОСОБІВ СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.13Ключові слова:
технологія, мережеве суспільство, соціальні медіа, Інтернет, бульбашка фільтра, інформаційна бульбашка, соціальні розбіжностіАнотація
Стаття має на меті проілюструвати соціальні явища, такі як створення все нових і нових соціальних поділів в епоху цифровізації. Поширення Інтернету, а з ним зручної, сучасної техніки, завдяки якій він може діяти, отримувати інформацію про світ, дає змогу купувати допомогу. Цінні знання на експертному та суттєвому рівнях не тільки дозволяють налагоджувати нові контакти чи створювати проєкти, але також можуть формувати нові соціальні кола, виокремлені в конкретних питаннях, але пов’язані з конкретними фундаментами. Це все більш поширене явище, особливо в епоху домінування алгоритмів інших соціальних мереж. Їх роль полягає в тому, щоб курувати вміст для отримання переваги. Це сприяє більш частому відображенню контенту, сприятливого для відвідувачів соціальних мереж. Чудовим рішенням є Facebook в контексті європейських новин, а також веб-сайти з появою тенденційних статей. Портали віддають перевагу ЗМІ з декларованими рецензіями в програмуванні користувачів за ментальною схемою, яка згодом буде опублікована. Прогрес революціонізував не тільки повсякденне життя з точки зору використання різних пристроїв і використання наших схем спілкування, але, перш за все, нашу найвищу сприйнятливість до маніпуляцій. Підбір контенту за алгоритмами використовує користувачів з європейської концепції, соціальних та ідеологічних впливових осіб. У соціальній війні все більше і більше користувачів проводять час, переглядаючи Інтернет. Вони стають корисними у поширенні ідей медіаконцернів. З цієї причини поляризацію суспільства видається неможливим вирішити, а побудувати розуміння в результаті спільного стовпа стає все важче. Розуміння цього процесу концепції «мережевого суспільства» Мануеля Кастельса, а також концепції «фільтрових бульбашок» Елі Парізера та пов’язаних з нею основ.
Посилання
Castells M. (2007). Społeczeństwo sieci, przeł. Marody M., Pawluś K., Stawiński J., Szymański S., Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.
Dijk J. (2010). Społeczne aspekty nowych mediów, przeł. Konieczny J., Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.
Fiut I. (2013). Wydarzenie medialne jako źródło faktów społecznych, [w:] Pucek Z., Bierówka J., Kultura – media – społeczeństwo. Symbiotyczne związki, Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego, Kraków.
Giddens A. (2007). Nowoczesność i tożsamość. “Ja” i społeczeństwo w epoce późnej nowoczesności, przeł. A. Szulżycka, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.
Idzik J., Klepka R. (2021). Bańka informacyjna i zjawisko echo chamber [w:] O. Wasiura, S. Wasiuta (red.), Encyklopedia Bezpieczeństwa, tom 1 A-C, Wydawnictwo Libron, Kraków.
Jurek K. (2021). Nowy wymiar komunikacji: właściwości społeczeństwa sieci w koncepcji Manuela Castellsa, Acta Humana nr 2, Lublin.
Juza M. (2013). Przestrzeń społeczna w dobie Internetu: globalna sieć komunikacyjna, przestrzeń wirtualna czy część życia codziennego?, Studia Socjologiczne, nr 4 (211), Warszawa.
Krajewski M. (2022). Cancel culture. Unieważniając unieważnianie, Przegląd Socjologiczny, Tom 71, nr 1, Łódź.
Lelonek W. (2016). Wojna informacyjna, operacje informacyjne i psychologiczne: pojęcia, metody i zastosowanie, [w:] tegoż, Potencjał słowa. Międzynarodowe stosunki i komunikacja: stan i perspektywy, Wydawnictwo Fundacja Centrum Badań Polska-Ukraina, Warszawa-Lwów.
Niepytalska-Osiecka A. (2016). Kogo lub co można “zaorać”?, Czasopismo “Język Polski”, z. 3, Kraków.
Nowak W. (2021). Bańka filtrująca, bańka wyboru a bańka informacyjna. Próba podziału, definicji i analizy zjawisk, Dyskurs i dialog, nr 2, Toruń.
Nowakowska A. (2007). Społeczności internetowe – realny czy nierealny świat społeczny, Kultura i edukacja, nr 4, Toruń.
Olcoń-Kubicka M. (2010). Kulturowe wymiary Internetu, [w:] Korab K. (red.), Wirtual. Czy nowy wspaniały świat?, Wydawnictwo Naukowe Scholar, Warszawa.
Pawlak H., Nierebiński R. (2011). Społeczność wirtualna jako społeczny kanał kreowania zawartości Internetu, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego. Studia Informatica, nr 28, Szczecin.
Popiołek M., Sroka K. (2019). Bańka filtrująca i świadomość mechanizmów jej funkcjonowania wśród młodzieży – wyniki badania przeprowadzonego wśród gimnazjalistów, Zarządzanie Mediami, Tom 7(3), Kraków.
