ДЖЕРЕЛОЗНАВЧА ТА КАТЕГОРІАЛЬНА БАЗА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РЕЛІГІЙНО-ДУХОВНОЇ СПАДЩИНИ ГАЛИЦЬКОГО КРАЮ (ДО 1125-РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ М. ГАЛИЧА)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.3

Ключові слова:

духовна праксеологія, Галичина, сакральні місця, релігійна ідентичність, національна ідентичність, українська державність, духовне життя.

Анотація

Актуальність статті обумовлена специфікою впливу духовного життя на формування державності та національної ідентичності, що є важливим чинником не тільки віри, а й культури, світогляду та ін. Глибокого дослідження потребують саме Галицька духовна спадщина, адже саме завдяки Галицькій митрополії вдалося зберегти культурну самобутність українського католицизму і православ’я. Мета статті – визначити роль Галицької митрополії у духовному світогляді, ціннісних орієнтаціях та як вони відображають і трансформують сакральний простір трансцедентного. Новизна статті визначається тим, що уперше глибоко досліджено монастирські комплекси і національні особливості сакральної спадщини Галичини, їхній вплив на ціннісно- моральний потенціал та антропологічні особливості формування релігійної об’єктивації Західного регіону України. Сьогодні коли Україна перебуває перед новими викликами релігійного, філософського, політичного, економічного виміру, дуже важливо є через дослідження проблематики духовної спадщини показати роль ціннісних, сакралізованих, трансцедентих чинників у формуванні національного sakrumy. З’ясовано, що вони мають не лише самобутній, неповторний культурний зміст та форму, а й власну духовну територію, де утверджують і виявляють традиційні цінності метафізики культури, де людина співвідносить себе з фундаментальними духовними цінностями, Абсолютом, з вищими смислами, національними святинями. До 1125-річниці від дня заснування м. Галича у статті зроблено аналіз Галицької духовної ідентичності та духовної спадщини, а також зібрано основні найважливіші джерела і наукові дослідження про Княжу столицю Галичини, яка була і є центром релігійного і культурного життя Галичини.

Посилання

Берест Р. (2011). Середньовічні монастирі Галичини. Житло та побут. Львів : ЛНУ. 332 с.

Ваврик М. (1958). По Василіанських монастирях. Торонто. 294 с.

Вечерський В. (2008). Українські монастирі. Київ. 400 с.

Коваль І. (2010). Стародавній Галич: цивілізація відома і таємнича. Івано-Франківськ : Вид. І. Третяк. 464 с.

Коваль І., Миронюк І. (2015). Сучасна археологія княжого Галича і Галицької землі : монографія. Івано- Франківськ : Нова Зоря. 320 с. 6. Кононенко В. (1999). Символіка Давнього Галича. Галич і Галицька земля у українському державотворенні. Івано-Франківськ : Плай. 245 с.

Климов В. (1994). Православні монастирі: terraincognita. Людина і світ. № 7. С. 11–17.

Кугутяк М. (2014). Середньовічні й новочасні монастирі Карпато- Дністровського регіону: основні проблеми дослідження. Карпати: людина, етнос, цивілізація. № 5. С. 6–15.

Літопис руський за Іпатським списком / Переклад, передмова, примітки, іменно-особовий та географічно-археологічно-етнографічний покажчики, генеалогічні таблиці, карти і плани Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич; ред. кол.: О. Т. Гончар, Ю. П. Дяченко, М. Г. Жулинський, В. І. Крекотень, О. В. Мишанич, Ю. М. Мушкетик, В. В. Німчук, Т. І. Сергійчук, П. П. Толочко, В. О. Шевчук. Київ : Вид-во «Дніпро», 1989. 592 с.

Огієнко І. (2002). Українське монашество. Київ : Наша культура і наука. 396 с.

Петрик В. (2008). Крилоський кафедральний монастир XVI–XVIII ст. Пам’ятки України: історія та культура. № 2. С. 8–17.

Пекар А. (1992). Доба занепаду українського чернецтва. Записки Чину Святого Василія Великого. Т. 48. С. 70–93.

Пастернак Я. (1998). Старий Галич: археологічно-історичні досліди у 1850–1943 рр. Івано-Франківськ. 347 с.

Ричка В. (1995). Повсякденне життя монастирів Київської Русі. Український історичний журнал. № 5. С. 48–56.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-18

Як цитувати

Руско, Н. М., & Палагнюк, М. М. (2023). ДЖЕРЕЛОЗНАВЧА ТА КАТЕГОРІАЛЬНА БАЗА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РЕЛІГІЙНО-ДУХОВНОЇ СПАДЩИНИ ГАЛИЦЬКОГО КРАЮ (ДО 1125-РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ М. ГАЛИЧА). Культурологічний альманах, (2), 14–20. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.3

Номер

Розділ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО