ІСТОРИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.14

Ключові слова:

історична інформація, національна самосвідомість, Волинська земля, навчальні заклади, братства, козацтво, історико-культурні традиції.

Анотація

У науковій розвідці обґрунтовано роль історичної інформації як джерела формування української національної самосвідомості. Виділено аспекти, що визначають цінність впливу культурних традицій, науки та освітніх процесів на теренах Волині в наступності поколінь. Встановлено значення історико-культурних впливів, які генерують джерельний контент та проєктують важливу інформацію, на сучасну історію та культуру, розвивають актуальну історико-культурологічну проблематику. На основі проаналізованих джерел і наукових студій істориків, окреслено окремі етапи розвитку Волинської землі. Висвітлено загальні закономірності заселення її території слов’янськими племенами починаючи з доісторичних часів. Охарактеризовано основні тенденції становлення, стан, особливості розвитку та змін історико-культурних традицій українських племен. Проаналізовано процес трансформації назви племен ‒ корінних мешканців Волині, що у першій половині ІХ століття стали називатися волинянами. З’ясовано, що Волинь, знаходячись на перехресті історичних шляхів, була одним із центрів освіти і культури Давньої Русі. Доведено, що в XVI та на початку XVII століть саме Волині належало одне з визначних місць у культурно-освітньому русі України. Питання національної належності вилилося в створенні низки навчальних закладів та системи братств. Зокрема, у цей час розпочала свою освітню та наукову діяльність Острозька академія, було засноване Луцьке Хрестовозвиженське братство і школа при ньому. Їх християнсько-просвітницьке спрямування сприяло консолідації прогресивних сил українського населення в його боротьбі за своє соціальне та національне визволення. Провідне місце у поглибленні в тогочасному суспільстві національної самосвідомості беззаперечно належить козацтву ‒ збуднику й генератору національно ідентифікуючого потенціалу нації. Козаки уславилися як провідники й виразники національних сподівань та інтересів всього українського народу. Можна стверджувати, що незважаючи на викладені показники національної самосвідомості, загальний її стан вимагає істотної активізації і підвищення та задіяння до розвитку державотворчих процесів. Духовні засади та механізми формування національної самосвідомості є процесом поступальним і безперервним.

Посилання

«Роде наш красний…» (Волинь у долях краян і людських документах) (1996) : у 3-х т. Т. 2. / авт.-упоряд. Л. К. Оляндер, Л. В. Бублейник, М. М. Кучерепа. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки. 443 с.

Батюшков Н. Н. (1992) Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. Передрук Волинської єпархії. Луцьк. 414 с.

Берестецька битва (2020). Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка URL: http://prosvita.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=109&Itemid=109.

Бухало О. (2021) Битва під Берестечком: як поразка козаків, яку прославляла Москва, об’єднала українців. BBC News Україна. 02 липня. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-57651619.

Вдовенко І. С. Формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді в процесі технологічної освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2015. Вип. 52. С. 51–57.

Гуртовий Г. О. Волинь – край козацький: Історико-краєзнавчі нариси. Вид. друге, доп., уточн. Луцьк : Надстир’я, 2009. 388 с.

Діячі освіти та науки. Галшка Василівна Гулевичівна (2022). Коротка біографія. Електронна бібліотека Князєва. URL: https://www.ebk.net.ua/Book/biographies/d_o_t_n/part2/207.htm.

Левкович І. Нарис історії Волинської землі (до 1914 року). Праці Інституту дослідів Волині за редакцією д-ра Ю. Мушка-Луцика. Вінніпег : Накладом «Волинського видавничого фонду», 1953. 159 с.

Лук’янюк В. Цей день в історії. Битва під Берестечком. URL: https://www.jnsm.com.ua/h/0628P/.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. Київ : АТ «Обереги», 1992. 80 с.

Михайлюк О.Г., Кічій І.В. Історія Луцька. Львів : Світ, 1991. 192 с.

Сергійчук В. Український здвиг: Волинь. 1939–1955. Київ : Українська видавнича спілка, 2005. 840 с.

Стаценко Д. (2021) Слово і назва Україна: від Київського літопису до Богдана Хмельницького. Історична правда. 06 квітня. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/04/6/159278/.

Струбицький В.В. Тут закладалися основи національної школи. «Роде наш красний...» (Волинь у долях краян і людських документах) : у 3-х т. Том І. / авт.-упоряд. Л. К. Оляндер, Л. В. Бублейник, М. М. Кучерепа. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 1996. 443 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-18

Як цитувати

Петрович, В. В., & Бундак, О. А. (2023). ІСТОРИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ. Культурологічний альманах, (2), 110–115. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.14

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ