ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРНІ ДОМІНАНТИ У ТВОРЧОСТІ ВІКТОРА ОЛЕКСЕНКА: СИМВОЛІЧНИЙ ТА КОМЕМОРАТИВНИЙ КОНТЕКСТИ У ВІЗУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Метою даної статті є застосування мультидисциплінарного підходу до мистецького твору, виявлення культурних кодів, розкриття його перцептивного образу як «фігури пам’яті» за Яном Ассманом. Методологічною основою дослідження є семантичний аналіз та іконологічна інтерпретація мистецьких образів, конотацій та ремінісенцій. Науковою новизною дослідження є комплексний полідискурсивний підхід, застосований до одного твору мистецтва. Такий підхід надає можливість означити його палімпсестний, інтертекстуальний та інтермедіальний характер, а також важливий сенс у теорії соціальної пам’яті. У статті проаналізовано філософсько-культурологічні смисли, ремінісценції та історико-культурні конотації мистецького твору заслуженого художника України Віктора Олексенка. Філософсько-символічна реальність мистецтва актуалізована крізь призму знакового сенсу художнього твору та окремих його символів і концептосфер. Нашарування принципів кольорознавства, іконографічних та геральдичних схем, когнітивної психології, історії та філософії візуального мистецтва перетворюють живописний твір на метатекст культури. Простеження мотивів і смислів, культурно-семіотичних рецепцій та візуальних ремінісценцій у мистецько-візуальному конструкті твору дозволяє переосмислити національні духовні цінності та сакралізовані образи української культури, що набувають архетипового значення. Особливу увагу приділено питанням мистецького втілення філософії та ментальності кордоцентризму, принципів геометричних гештальтів та геральдичного образу козака з мушкетом, декоративності та орнаментованості як складової традицій українського бароко. Аналіз і конкретизація семантичного виміру візуальної мови твору дозволяє припустити можливість його перцептивного впливу на формування та актуалізацію політики пам’яті засобами мистецтва.