ІСТОРІЯ ПОВСЯКДЕННЯ В ІСТОРІОГРАФІЇ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ 1940–1950-Х РР.
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.7Ключові слова:
ОУН, УПА, історіографія, історія повсякдення, історична антропологія, повстанці, підпільникиАнотація
У статті проаналізовано висвітлення історії повсякдення та історичної антропології в українській історіографії руху ОУН і УПА. Автори виокремили цілий пласт історичної літератури присвяченій темі повстанського повсякдення, або дотичній до неї. Проаналізовано використання термінів «повсякдення» та «антропологія» в історичному контексті. Зазначено, що теми побуту, матеріального забезпечення, свят, дозвілля, медицини, релігійності та інших досліджуються істориками українського визвольного руху, але, переважно, епізодично. Зазвичай їм присвячено статті та, подеколи, окремі розділи. З викладеного виходить, що лише останнім часом, з другої половини 2010-х років, українські вчені стали приділяти належну увагу, внутрішньо-психологічному світу повстанців. Історики почали більш активно досліджувати суб’єктивні відчуття і ставлення, мотивації, уявлення учасників українських іррегулярних військових формувань. Вивчення повсякденного життя дозволяє більш глибоко зрозуміти, як спільнота ОУН і УПА взаємодіяли з цивільним місцевим населенням, яке часто було багатонаціональним. Це важливо для оцінки їхнього впливу на суспільство та підтримку або ворожість, яку вони зазнали. Автори показують, що характерною рисою серйозних досліджень повсякденного життя українських повстанців та підпільників є регіональний вимір. Через великий масив джерельного матеріалу доволі складно вмістити в одну роботу усі структури повстанського повсякдення, які різнились в залежності від регіону та часового проміжку різного часу та регіону. Коротко охарактеризовано узагальнюючі праці з історії повсякдення західних українських регіонів, які хоч і не прямо, але виступають тлом повсякдення епохи. Розглянуто дисертаційні роботи з теми повсякдення визвольного руху. Молоді дослідники намагаються більш детально висвітлити якомога більше повсякденних аспектів життя підпільників та повстанців, будують власні схеми повсякденного життя, чим вдосконалюють методологічний апарат у подібних дослідженнях. Автори підкреслюють, що повсякденна історія в розрізі воєнно-історичної антропології, з аналізом умов життя на війні, особливо іррегулярних армій, залишається досі мало актуалізованими в історіографії.
Посилання
Brewer J. (2010). Microhistory and the Histories of Everyday Life. CAS–LMU eSeries, 5, 1–3.
Levi G. (1991). On Microhistory. New perspectives on historical writing / еd. P. Burke. Cambridge: Polity Press, 94–96.
Антонюк Я. (2016). «Повстанські дантисти»: лікування зубів у підпіллі ОУН–УПА. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини, 2, 65–72.
Антонюк Я., Кисляк П. (2009). Психологічний аналіз проявів жорстокості в боротьбі СБ ОУН (б) із сексотством на території Волині в післявоєнний період (1944–1951 рр.). Історичні студії Волинського нац. ун-ту ім. Л. Українки, 2, 43–47.
Бежук О. (2014). Матурантки Українського інституту для дівчат у Перемишлі у визвольному русі ОУН–УПА. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. Т. 16, № 2(5), 217–225.
Берест І., Нестор Ю. (2015). Українська повстанська армія: культура споживання. Історія України: сучасні виклики: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 97–104.
Борчук С., Гуменяк А. (2013). Уніформа вояків УПА. Галичина, 24, 321–326.
В’ятрович В., Грицьків Р., Дерев’яний І. та ін. (ред.) (2007). Українська повстанська армія. Історія нескорених. Львів: Центр досліджень визвольного руху.
Гавришко М. (2015). Гендерні аспекти сексуальної моралі в ОУН і УПА у 1940–1950-х роках. Український визвольний рух, 20, 199–212.
Гавришко М. (2016а). На сон давали не більше восьми годин на добу. Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/history-journal/_na-son-davali-ne-bilshe-vosmi-godin-na-dobu/686834 (2023, вересень, 09).
Гавришко М. (2016b). Чоловіки, жінки й насильство в ОУН та УПА в 1940–1950-х рр. Український історичний журнал, 4, 89–107.
Гінда В. (2011). «Криївка видавалася живим гробом». Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/historyjournal/_kriyivka-vidavalasya-zhivim-grobom/404288 (2023, вересень, 09).
Гриник Л. (2023). Повсякденне життя українських повстанців на Прикарпатті (1940–1950-ті рр.). Кандидатська дисертація. Дрогобич.
Грінченко Г., Кобченко К., Кісь О. (2015). Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства. Київ: ТОВ «АРТ КНИГА».
Забзалюк Д. (2008). Організація релігійного життя в УПА. Військово-науковий вісник, 10, 23–31.
Забзалюк Д. (2009). Організація церковно-релігійного життя у військових формуваннях Української повстанської армії: історико-правовий аналіз. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2, 1–7.
Забілий Р. (2006). Підготовка та забезпечення маршів та постоїв рейдуючих відділів УПА. Український визвольний рух, 6, 170–183.
Іваник М. (2012). УПА на Посянні (зарис проблематики). Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в 1944–1947 рр. Документи та матеріали (c. 404–448). Львів: Видавництво Львівськ. Політехн.
Ільницький В. (2013). Значення конспіративних заходів у діяльності підпілля Карпатського краю ОУН. Актуальні питання гуманітарних наук, 7, 32–52.
Ільницький В. (2014). Використання підпільниками криївок у протистояннях із репресивно-каральною системою у Карпатському краї ОУН (1945–1954). Актуальні питання гуманітарних наук, 8, 17–25.
Ільницький В. (2015a). До проблеми військового і господарського забезпечення повстанців у ВО-4 «Говерля» (1943–1949). Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія, 13–14, 60–66.
Ільницький В. (2015b). Морально-психологічний і фізичний стан учасників українського визвольного руху у Карпатському краї ОУН (1945–1954). Інтелігенція і влада. Серія: Історія, 32, 174–187.
Ільницький В. (2015c). Особливості облаштування побуту в умовах підпілля Карпатського краю ОУН: 1945–1954 рр. (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 34–39.
Ільницький В. (2016a). Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954). Дрогобич: Посвіт.
Ільницький В. (2016b). Причини та наслідки виникнення конфліктних ситуацій у середовищі підпілля Карпатського краю ОУН (1945–1952). Сумський історико-архівний журнал, 27, 50–58.
Ільницький В. (2017). Організація господарського та фінансового забезпечення діяльності Карпатського краю ОУН. Дрогобицький краєзнавчий збірник / ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін., ХІХ–XХ, 340–356.
Ільницький В. (ред.) (2021). Повсякденне життя населення західних земель України у перші повоєнні роки (1944–1953): колективна монографія. Львів; Торунь: Liha-Pres.
Ільницький В., Гриник Л. (2022а). Комунікація як складова повсякденного життя українських націоналістів на Прикарпатті (1940–1950-ті рр.). Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Історія, 9/51, 278–300.
Ільницький В., Гриник Л. (2022b). Конфліктні ситуації у Карпатському краї (1944–1950-ті рр.): причини, типи, наслідки. Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Історія, 10/52, 99–116.
Іщук О., Ніколаєва Н. (2008). Ставлення українського населення до діяльності ОУН і УПА у 1943–1955 рр. Український визвольний рух, 11, 167–210.
Кісь О. (2017). Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940–50-ті). Україна Модерна. URL: https://uamoderna.com/md/kis-faith-in-gulag (2023, вересень, 09).
Кісь О. (2017). Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України.
Ковальчук В. (2016). Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 – початок 1945 рр.). Український визвольний рух, 21, 188–198.
Кравець А. (2010). Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА). Львів.
Крайній І. (2004, грудень, 18). У криївці – як у шапці-невидимці. Україна Молода.
Музичук С., Марчук І. (2006). Українська Повстанча Армія. Рівне.
Нестор Ю. (2016). Борщ по-бандерівськи. Гастрономічна культура «лісової армії». «Зродились ми великої години... ОУН УПА» (с. 38–52). Харків: Віват.
Пагіря О. (2012). Життя по-повстанськи. Тиждень.ua. URL: http://tyzhden.ua/History/62083> (2023, вересень, 09).
Пагіря О. (2014). Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939–1945). Львів; Торонто: Літопис УПА.
Паньків М. (2012). Схрони, криївки і бункери ОУН–УПА. Коломия: Вік.
Патриляк І. (2004). «Щоденний хліб» курсантів УПА: житлове, матеріально-технічне, продовольче та медичне забезпечення старшинських та підстаршинських шкіл УПА (1943–1944). Український визвольний рух, 3, 246–259.
Патриляк І. (2011). Простір підпілля. Тиждень.ua. URL: http://tyzhden.ua/History/18067 (2023, вересень, 09).
Перепічка Є. (2009). ОУН і УПА в роки Другої світової війни. Львів: СПОЛОМ.
Попп Р. (2019). Ставлення населення до діяльності ОУН і УПА у перші повоєнні роки (на матеріалах підпільних звітів). Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Історія, 2/44, 272–288.
Попп Р. (2022). Медико-санітарна ситуація в Західному регіоні України у перші повоєнні роки в світлі звітних документів українського націоналістичного підпілля. Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Історія, 10/52, 84–98.
Потічний П.-Й. (ред.) (2002). Літопис Української повстанської армії. Т. 38: Архітектура резистансу: криївки і бункри УПА в радянських документах. Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА».
Прокопов В. (2019). Повсякденне життя членів ОУН та вояків УПА на Закерзонні (1943–1947 рр.)». Кандидатська дисертація. Дніпро: Дніпр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара.
Середін А. (2008). Уявлення про смерть в ідеології українського націоналізму. Гілея. Історія. Політологія. Філософія, 15, 302–307.
Слободянюк М. (2017). Антифашистський рух опору в Україні (1939–1944 рр.): історіографія проблеми. Дніпро: Герда.
Сокіл-Клепар Н. (2021). Семантико-мотиваційні основи псевдонімів УПА. Народознавчі зошити, 4(160), 969–974.
Срібна М. (2011). Підпільний Український Червоний Хрест в загонах Української Повстанської Армії у роки Другої світової війни. Історія і біографістика. Електронне наукове фахове видання – міжвідомчий тематичний збірник, 4. URL: http://base.dnsgb.com.ua/INB/2011-4/11_sribna.pdf (2023, вересень, 09).
Старка В. (2019а). Повсякденне життя західноукраїнського села в умовах суспільних трансформацій 1939–1953 рр. Тернопіль: Осадца Ю. В.
Старка В. (2019b). Повсякденне життя західноукраїнського села в умовах тоталітарних режимів 1939–1953 рр. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Переяслав-Хмельницький.
Стародубець Г. (2005). Організація медико-санітарної служби у повстанському запіллі (друга половина 1943–1944 рр.). Наукові записки з української історії, 17, 199–204.
Стародубець Г. (2008). Генеза українського повстанського запілля. Тернопіль: Підручники і посібники.
Стародубець Г. (2011). Особливості використання образу «свого» та «чужого» в теорії та практиці бандерівського руху періоду Другої світової війни. Державотворчі та цивілізаційні здобутки українського народу. Національна та історична пам’ять, 1, 248–258.
Стасюк О. (2011). Облаштування та оснащення підпільних друкарень ОУН. Український визвольний рух, 15, 63–118.
Ткач Д. (2007). Мотивація вступу до лав УПА: до постановки проблеми. Український визвольний рух, 9, 147–156.
Яцків Р. (2014). Псевдоніми учасників національно-визвольних змагань – позивні військовослужбовців Збройних сил України: семантичні паралелі. Рідне слово в етнокультурному вимірі, 99–106.
