THE HISTORY OF EVERYDAY LIFE IN THE HISTORIOGRAPHY OF THE UKRAINIAN LIBERATION MOVEMENT OF THE 1940–1950S
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.7Keywords:
UIA, OUN, historiography, history of everyday life, historical anthropology, rebels, insurgentsAbstract
The article analyzes the representation of the history of everyday life and historical anthropology in Ukrainian historiography of the OUN and UPA movements. The authors have identified a significant body of historical literature dedicated to the topic of insurgent everyday life or related to it. The use of the terms “everyday life” and “anthropology” in a historical context is examined. It is noted that topics such as daily life, material provision, holidays, leisure, medicine, religion, and others have been investigated by historians of the Ukrainian liberation movement, but primarily in an episodic manner. Typically, articles and sometimes individual chapters are devoted to them. From the discussion, it emerges that only in recent years, from the second half of the 2010s, Ukrainian scholars have started to pay proper attention to the inner psychological world of the insurgents. Historians have become more actively engaged in researching the subjective feelings and attitudes, motivations, and perceptions of participants in Ukrainian irregular military formations. Studying everyday life allows for a deeper understanding of how the OUN and UPA communities interacted with the civilian local population, which often comprised multiple nationalities. This is essential for assessing their impact on society and the support or hostility they encountered. The authors demonstrate that a characteristic feature of comprehensive research into the everyday life of Ukrainian insurgents and underground fighters is its regional dimension. Due to the extensive body of source material, it is quite challenging to encompass all the structures of insurgent everyday life that varied depending on the region and the specific period of time. Briefly characterized the comprehensive works on the history of everyday life in Western Ukrainian regions, which, while not directly addressing the subject, serve as a backdrop to the everyday life of the era. Dissertations on the topic of everyday life in the liberation movement are discussed. Young researchers strive to illuminate as many everyday aspects of the lives of underground fighters and insurgents as possible, constructing their own frameworks for everyday life and thereby enhancing the methodological toolkit for similar studies. The authors emphasize that the history of everyday life, through the lens of military anthropology, with an analysis of wartime conditions, especially within irregular armies, remains relatively underexplored in historiography to this day.
References
Brewer J. (2010). Microhistory and the Histories of Everyday Life. CAS–LMU eSeries, 5, 1–3.
Levi G. (1991). On Microhistory. New perspectives on historical writing / еd. P. Burke. Cambridge: Polity Press, 94–96.
Антонюк Я. (2016). «Повстанські дантисти»: лікування зубів у підпіллі ОУН–УПА. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини, 2, 65–72.
Антонюк Я., Кисляк П. (2009). Психологічний аналіз проявів жорстокості в боротьбі СБ ОУН (б) із сексотством на території Волині в післявоєнний період (1944–1951 рр.). Історичні студії Волинського нац. ун-ту ім. Л. Українки, 2, 43–47.
Бежук О. (2014). Матурантки Українського інституту для дівчат у Перемишлі у визвольному русі ОУН–УПА. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. Т. 16, № 2(5), 217–225.
Берест І., Нестор Ю. (2015). Українська повстанська армія: культура споживання. Історія України: сучасні виклики: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 97–104.
Борчук С., Гуменяк А. (2013). Уніформа вояків УПА. Галичина, 24, 321–326.
В’ятрович В., Грицьків Р., Дерев’яний І. та ін. (ред.) (2007). Українська повстанська армія. Історія нескорених. Львів: Центр досліджень визвольного руху.
Гавришко М. (2015). Гендерні аспекти сексуальної моралі в ОУН і УПА у 1940–1950-х роках. Український визвольний рух, 20, 199–212.
Гавришко М. (2016а). На сон давали не більше восьми годин на добу. Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/history-journal/_na-son-davali-ne-bilshe-vosmi-godin-na-dobu/686834 (2023, вересень, 09).
Гавришко М. (2016b). Чоловіки, жінки й насильство в ОУН та УПА в 1940–1950-х рр. Український історичний журнал, 4, 89–107.
Гінда В. (2011). «Криївка видавалася живим гробом». Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/historyjournal/_kriyivka-vidavalasya-zhivim-grobom/404288 (2023, вересень, 09).
Гриник Л. (2023). Повсякденне життя українських повстанців на Прикарпатті (1940–1950-ті рр.). Кандидатська дисертація. Дрогобич.
Грінченко Г., Кобченко К., Кісь О. (2015). Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства. Київ: ТОВ «АРТ КНИГА».
Забзалюк Д. (2008). Організація релігійного життя в УПА. Військово-науковий вісник, 10, 23–31.
Забзалюк Д. (2009). Організація церковно-релігійного життя у військових формуваннях Української повстанської армії: історико-правовий аналіз. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2, 1–7.
Забілий Р. (2006). Підготовка та забезпечення маршів та постоїв рейдуючих відділів УПА. Український визвольний рух, 6, 170–183.
Іваник М. (2012). УПА на Посянні (зарис проблематики). Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в 1944–1947 рр. Документи та матеріали (c. 404–448). Львів: Видавництво Львівськ. Політехн.
Ільницький В. (2013). Значення конспіративних заходів у діяльності підпілля Карпатського краю ОУН. Актуальні питання гуманітарних наук, 7, 32–52.
Ільницький В. (2014). Використання підпільниками криївок у протистояннях із репресивно-каральною системою у Карпатському краї ОУН (1945–1954). Актуальні питання гуманітарних наук, 8, 17–25.
Ільницький В. (2015a). До проблеми військового і господарського забезпечення повстанців у ВО-4 «Говерля» (1943–1949). Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія, 13–14, 60–66.
Ільницький В. (2015b). Морально-психологічний і фізичний стан учасників українського визвольного руху у Карпатському краї ОУН (1945–1954). Інтелігенція і влада. Серія: Історія, 32, 174–187.
Ільницький В. (2015c). Особливості облаштування побуту в умовах підпілля Карпатського краю ОУН: 1945–1954 рр. (за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 34–39.
Ільницький В. (2016a). Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954). Дрогобич: Посвіт.
Ільницький В. (2016b). Причини та наслідки виникнення конфліктних ситуацій у середовищі підпілля Карпатського краю ОУН (1945–1952). Сумський історико-архівний журнал, 27, 50–58.
Ільницький В. (2017). Організація господарського та фінансового забезпечення діяльності Карпатського краю ОУН. Дрогобицький краєзнавчий збірник / ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін., ХІХ–XХ, 340–356.
Ільницький В. (ред.) (2021). Повсякденне життя населення західних земель України у перші повоєнні роки (1944–1953): колективна монографія. Львів; Торунь: Liha-Pres.
Ільницький В., Гриник Л. (2022а). Комунікація як складова повсякденного життя українських націоналістів на Прикарпатті (1940–1950-ті рр.). Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Історія, 9/51, 278–300.
Ільницький В., Гриник Л. (2022b). Конфліктні ситуації у Карпатському краї (1944–1950-ті рр.): причини, типи, наслідки. Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Історія, 10/52, 99–116.
Іщук О., Ніколаєва Н. (2008). Ставлення українського населення до діяльності ОУН і УПА у 1943–1955 рр. Український визвольний рух, 11, 167–210.
Кісь О. (2017). Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940–50-ті). Україна Модерна. URL: https://uamoderna.com/md/kis-faith-in-gulag (2023, вересень, 09).
Кісь О. (2017). Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України.
Ковальчук В. (2016). Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 – початок 1945 рр.). Український визвольний рух, 21, 188–198.
Кравець А. (2010). Медики у визвольних змаганнях українського народу (від Українського Червоного Хреста до Служби Здоров’я УПА). Львів.
Крайній І. (2004, грудень, 18). У криївці – як у шапці-невидимці. Україна Молода.
Музичук С., Марчук І. (2006). Українська Повстанча Армія. Рівне.
Нестор Ю. (2016). Борщ по-бандерівськи. Гастрономічна культура «лісової армії». «Зродились ми великої години... ОУН УПА» (с. 38–52). Харків: Віват.
Пагіря О. (2012). Життя по-повстанськи. Тиждень.ua. URL: http://tyzhden.ua/History/62083> (2023, вересень, 09).
Пагіря О. (2014). Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939–1945). Львів; Торонто: Літопис УПА.
Паньків М. (2012). Схрони, криївки і бункери ОУН–УПА. Коломия: Вік.
Патриляк І. (2004). «Щоденний хліб» курсантів УПА: житлове, матеріально-технічне, продовольче та медичне забезпечення старшинських та підстаршинських шкіл УПА (1943–1944). Український визвольний рух, 3, 246–259.
Патриляк І. (2011). Простір підпілля. Тиждень.ua. URL: http://tyzhden.ua/History/18067 (2023, вересень, 09).
Перепічка Є. (2009). ОУН і УПА в роки Другої світової війни. Львів: СПОЛОМ.
Попп Р. (2019). Ставлення населення до діяльності ОУН і УПА у перші повоєнні роки (на матеріалах підпільних звітів). Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Історія, 2/44, 272–288.
Попп Р. (2022). Медико-санітарна ситуація в Західному регіоні України у перші повоєнні роки в світлі звітних документів українського націоналістичного підпілля. Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Історія, 10/52, 84–98.
Потічний П.-Й. (ред.) (2002). Літопис Української повстанської армії. Т. 38: Архітектура резистансу: криївки і бункри УПА в радянських документах. Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА».
Прокопов В. (2019). Повсякденне життя членів ОУН та вояків УПА на Закерзонні (1943–1947 рр.)». Кандидатська дисертація. Дніпро: Дніпр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара.
Середін А. (2008). Уявлення про смерть в ідеології українського націоналізму. Гілея. Історія. Політологія. Філософія, 15, 302–307.
Слободянюк М. (2017). Антифашистський рух опору в Україні (1939–1944 рр.): історіографія проблеми. Дніпро: Герда.
Сокіл-Клепар Н. (2021). Семантико-мотиваційні основи псевдонімів УПА. Народознавчі зошити, 4(160), 969–974.
Срібна М. (2011). Підпільний Український Червоний Хрест в загонах Української Повстанської Армії у роки Другої світової війни. Історія і біографістика. Електронне наукове фахове видання – міжвідомчий тематичний збірник, 4. URL: http://base.dnsgb.com.ua/INB/2011-4/11_sribna.pdf (2023, вересень, 09).
Старка В. (2019а). Повсякденне життя західноукраїнського села в умовах суспільних трансформацій 1939–1953 рр. Тернопіль: Осадца Ю. В.
Старка В. (2019b). Повсякденне життя західноукраїнського села в умовах тоталітарних режимів 1939–1953 рр. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Переяслав-Хмельницький.
Стародубець Г. (2005). Організація медико-санітарної служби у повстанському запіллі (друга половина 1943–1944 рр.). Наукові записки з української історії, 17, 199–204.
Стародубець Г. (2008). Генеза українського повстанського запілля. Тернопіль: Підручники і посібники.
Стародубець Г. (2011). Особливості використання образу «свого» та «чужого» в теорії та практиці бандерівського руху періоду Другої світової війни. Державотворчі та цивілізаційні здобутки українського народу. Національна та історична пам’ять, 1, 248–258.
Стасюк О. (2011). Облаштування та оснащення підпільних друкарень ОУН. Український визвольний рух, 15, 63–118.
Ткач Д. (2007). Мотивація вступу до лав УПА: до постановки проблеми. Український визвольний рух, 9, 147–156.
Яцків Р. (2014). Псевдоніми учасників національно-визвольних змагань – позивні військовослужбовців Збройних сил України: семантичні паралелі. Рідне слово в етнокультурному вимірі, 99–106.
