ОБҐРУНТУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЦІННІСНІ ВИМІРИ

Анотація

У статті запропонований авторський аналіз поняття ідентичності. Фокусується увага на ролі ідентичності в конституюванні людини та спільноти. Обґрунтовується її роль у формуванні соціальних сенсів премодерну й модерну, забезпечення індивідуального та колективного розвитку. Простежується еволюція ідентичності від теоретичних обґрунтувань минулого до осмислення сучасних проблем, що пов’язані з функціонуванням особи та спільноти в межах існуючого соціального порядку. Актуалізована соціальна критика поняття ідентичності і його концептуалізація в процесі суспільних трансформацій ХХ–ХХІ століття. Відзначається, що ствердження ідентичності як базового поняття суспільного та індивідуального самовизначення стало можливим на основі потужних соціально-філософських та теоретичних передумов. Аналіз центрується навколо теоретичного зв’язку ідентичності з вимірами соціальної емансипації ,поняттям довіри, соціального капіталу, культурних і моральних факторів розвитку спільноти та людини. Окреслюються проблемні питання ідентичності в сучасному світі. Піддається аналізу соціальна логіка розвитку цього соціального інституту, яка на сучасному етапі призводить до загострення конфліктів між ціннісно протилежними спільнотами: 1) спрямованими на виміри соціальної свободи та соціальної автономії; 2) орієнтованими на імперські та династичні інтереси. Важливе місце приділяється з’ясуванню ціннісних вимірів ідентичності, які є важливою константою сучасної еволюції України як частини європейської спільноти. Обґрунтовуються конструктивістські та історичні засади ідентичності. Відзначаються функціональні та морально-нормативні виміри моделей ідентичності. Наголошується на необхідності поєднання раціональних та історико-символічних вимірів ідентичності як необхідного соціального підґрунтя для змін в постколоніальних та посткомуністичних країнах. Дослідження підтверджує, що комплексні соціальні зміни можливі лише шляхом свідомого використання представниками соціальної еліти і широкими суспільними групами фактора ідентичності як драйвера соціальної активності. Зазначається, що через спільну раціональну поведінку та потужні механізми її підтримки в межах соціальної уяви може бути сформована модель ефективного соціального розвитку, в якій створюються умови для функціонування європейських моделей ідентичності.