ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ СВІДОМОСТІ ЯК ЗАПОРУКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.28Ключові слова:
гуманітарна свідомість, національна безпека, міжнародна безпека, функції, структура, знанняАнотація
В статті зазначено, що безпека є важливою потребою людини і забезпечує соціальну стабільність. Безпека ґрунтується на здатності системи суспільних відносин забезпечувати захищеність особи, суспільства і держави та баланс їхніх інтересів. Водночас обґрунтовано, що забезпечення національної безпеки є пріоритетним завданням сучасної цивілізації, тому що вона є показником стабільності суспільства й держави, а також гарантує захищеність прав і свобод особистості. В філософських дослідженнях безпека визнається вищою метою національної політики та важливим елементом категорії загального блага. Окреслюються практичні зв’язки між національною та міжнародною безпекою. У контексті безпеки важливе значення мають категорії гуманізму, гуманізації та людської свідомості з їхніми антропоцентричними інтерпретаціями. Дослідження показує, що гуманітарна свідомість орієнтована на загальнолюдські цінності та передбачає, що людина не може ставити перед собою антигуманні цілі. Така якість необхідна для оцінювання та ефективного реагування на кризові ситуації, планування та надання допомоги постраждалим, забезпечення власної безпеки. Гуманітарна обізнаність виконує інтегративну, інструментальну, регулятивну, адміністративну, комунікативну, ціннісну, нормативну та освітню функції в забезпеченні національної та міжнародної безпеки. Також така обізнаність має вирішальне значення для гуманітарного реагування. Компонентами гуманітарної обізнаності є ситуативні знання, контекстуальні знання, функціональні знання та активні знання. Аналіз формування гуманітарної обізнаності показав, що вона охоплює елементи гуманності, неупередженості, об’єктивності та нейтралітету.
Посилання
Амро, А. (2019). Проблеми розвитку системи національної безпеки України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: державне управління. № 3. URL: https://doi.org/10.32453/governance.vi3.288
Горбулін, В. П., Даник, Ю. Г. (2020). Національна безпека України: фокус пріоритетів в умовах пандемії. Вісник Національної академії наук України. № 5. С. 3–18. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170038
Гордієнко, С. Г., Доронін, І. М. (2021). Державна безпека в сучасних умовах: проблеми компетенції державних органів. Інформація і право. № 2(37). С. 81–92. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.2(37).238340
Дзьобань, О. П., Жданенко, С. Б. (2020). Права людини і національна безпека: філософсько-правові аспекти взаємозв’язку. Інформація і право. № 2(33). С. 9–22. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33)
Загурська-Антонюк, В. Ф. (2020). Міжнародна безпека у контексті глобалізації сучасного світу. Інвестиції: практика та досвід. № 13–14. С. 103–109. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.13-14.103
Закон України (2018). Про національну безпеку. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text
Маркович, Х. М. (2023). Національна безпека України: понятійно-категоріальне осмислення. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Вип. 38. С. 10–15. URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8163881
Проданюк, Ф. М., Грєбєннікова, Н. В (2020). Генезис феномену гуманізація та гуманітаризація освіти. Процеси гуманізації та гуманітаризації освіти: монографія. Київ: КНУТД. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/17089/2/PGGO_mono_2020.pdf
Саганюк, Ф. В., Мудрак, Ю. М., Мазуренко, І. М., Піщанський, Ю. А. (2021). Тероризм та інші протиправні дії у російській гібридній війні. Збірник наукових праць центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. № 2(72). С. 51–56. URL: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/51-56
Скиба, М. В., Шелудько, В. Я. (2019). Теоретичні аспекти дослідження розвитку громадянського суспільства. Державне управління: удосконалення та розвиток. № 2. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.2.22
Alam, M. M., Fawzi, A. M., Islam, M. M., Said, J. (2022). Impacts of COVID-19 pandemic on national security issues: Indonesia as a case study. Security Journal. № 35. P. 1067–1086. URL: https://doi.org/10.1057/s41284-021-00314-1
Dang, L., Seemann, A K., Lindenmeier, J., Saliterer, I. (2022). Explaining civic engagement: The role of neighborhood ties, place attachment, and civic responsibility. Journal of community psychology, 50(3), 1736–1755. URL: https://doi.org/10.1002/jcop.22751
Fong, C. P., To, Sm. (2022). Civic Engagement, Social Support, and Sense of Meaningfulness in Life of Adolescents Living in Hong Kong: Implications for Social Work Practice. Child and Adolescent Social Work Journal. URL: https://doi.org/10.1007/s10560-022-00819-7
khaled Ali bishr, S., Albattat, Ahmad, Tham, J. (2020). Critical Factors Affecting Readiness to Change and Improving Civic Engagement in the Libyan National Security. Psychology and Education. № 57(9). P. 2700–2710. URL: https://doi.org/10.17762/pae.v57i9.670
Pankowska, E. (2019). The concept of Security in ancient philosophy. Public Administration and Security Studies. № 6(6). P. 208–222. URL: https://studia.administracji.i.bezpieczenstwa.ajp.edu.pl/resources/html/article/details?id=224515&language=en
Piquard, B. (2022) What knowledge counts? Local humanitarian knowledge production in protracted conflicts. A Central African Republic case study. Peacebuilding. № 10(1). P. 85–100, URL: https://doi.org/10.1080/21647259.2021. 1989902
Wilner, A., Beach-Vaive, S., Carbonneau, C., Hopkins, G., Leblanc, F. (2022). Research at risk: Global challenges, international perspectives, and Canadian solutions. International Journal. № 77(1). P. 26–50. URL: https://doi.org/10.1177/00207020221118504
