FORMATION OF HUMANISTIC CONSCIOUSESS AS A CONDITIONS OF NATIONAL AND INTERNATIONAL SECURITY: SOCIO-PHILOSOPHICAL APPROACH
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.28Keywords:
humanistic consciousness, national security, international security, functions, structure, knowledgeAbstract
The article explains that security is an integral need of people and contributes to stability within the society. Also, security concerns the ability of the system of social relations to provide safe environment for a person, community and state balancing their interests. At the same time, we substantiated that ensuring the national security is a priority task for contemporary civilization because it is the index of stability of society and state as well as it guarantees the protection of human rights and freedoms. We found that in the philosophical research ensuring the security is the highest objective of state policy and key element of common welfare. We outlined the pragmatic connection between national and international security. Also, we proved that in the context of studying the security some categories are very important. They are the following: humanism, humanization, and humanistic consciousness since they are interpreted from the anthropocentric point of view. During the research we revealed that humanistic consciousness is oriented towards the human values and means that a person cannot set anti-humanistic goals. This quality is necessary for the assessment and effective response on crisis situation, planning and assistance to the people affected as well as providing own safety. Defining the priority if humanistic ideals we came to the conclusion that humanistic consciousness performs integral, instrumental, regulatory, management, communication, value-based, normative, and educational functions oriented towards ensuring national and international security. We proved that humanistic consciousness is crucial for humanitarian response. We distinguished the component of humanistic consciousness: situational and content-based knowledge, functional and operational knowledge. Also, analyzing the formation of humanistic consciousness we found that it includes humanity, neutrality, objectivity, impartiality.
References
Амро, А. (2019). Проблеми розвитку системи національної безпеки України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: державне управління. № 3. URL: https://doi.org/10.32453/governance.vi3.288
Горбулін, В. П., Даник, Ю. Г. (2020). Національна безпека України: фокус пріоритетів в умовах пандемії. Вісник Національної академії наук України. № 5. С. 3–18. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170038
Гордієнко, С. Г., Доронін, І. М. (2021). Державна безпека в сучасних умовах: проблеми компетенції державних органів. Інформація і право. № 2(37). С. 81–92. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.2(37).238340
Дзьобань, О. П., Жданенко, С. Б. (2020). Права людини і національна безпека: філософсько-правові аспекти взаємозв’язку. Інформація і право. № 2(33). С. 9–22. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33)
Загурська-Антонюк, В. Ф. (2020). Міжнародна безпека у контексті глобалізації сучасного світу. Інвестиції: практика та досвід. № 13–14. С. 103–109. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.13-14.103
Закон України (2018). Про національну безпеку. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text
Маркович, Х. М. (2023). Національна безпека України: понятійно-категоріальне осмислення. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. Вип. 38. С. 10–15. URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8163881
Проданюк, Ф. М., Грєбєннікова, Н. В (2020). Генезис феномену гуманізація та гуманітаризація освіти. Процеси гуманізації та гуманітаризації освіти: монографія. Київ: КНУТД. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/17089/2/PGGO_mono_2020.pdf
Саганюк, Ф. В., Мудрак, Ю. М., Мазуренко, І. М., Піщанський, Ю. А. (2021). Тероризм та інші протиправні дії у російській гібридній війні. Збірник наукових праць центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. № 2(72). С. 51–56. URL: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/51-56
Скиба, М. В., Шелудько, В. Я. (2019). Теоретичні аспекти дослідження розвитку громадянського суспільства. Державне управління: удосконалення та розвиток. № 2. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.2.22
Alam, M. M., Fawzi, A. M., Islam, M. M., Said, J. (2022). Impacts of COVID-19 pandemic on national security issues: Indonesia as a case study. Security Journal. № 35. P. 1067–1086. URL: https://doi.org/10.1057/s41284-021-00314-1
Dang, L., Seemann, A K., Lindenmeier, J., Saliterer, I. (2022). Explaining civic engagement: The role of neighborhood ties, place attachment, and civic responsibility. Journal of community psychology, 50(3), 1736–1755. URL: https://doi.org/10.1002/jcop.22751
Fong, C. P., To, Sm. (2022). Civic Engagement, Social Support, and Sense of Meaningfulness in Life of Adolescents Living in Hong Kong: Implications for Social Work Practice. Child and Adolescent Social Work Journal. URL: https://doi.org/10.1007/s10560-022-00819-7
khaled Ali bishr, S., Albattat, Ahmad, Tham, J. (2020). Critical Factors Affecting Readiness to Change and Improving Civic Engagement in the Libyan National Security. Psychology and Education. № 57(9). P. 2700–2710. URL: https://doi.org/10.17762/pae.v57i9.670
Pankowska, E. (2019). The concept of Security in ancient philosophy. Public Administration and Security Studies. № 6(6). P. 208–222. URL: https://studia.administracji.i.bezpieczenstwa.ajp.edu.pl/resources/html/article/details?id=224515&language=en
Piquard, B. (2022) What knowledge counts? Local humanitarian knowledge production in protracted conflicts. A Central African Republic case study. Peacebuilding. № 10(1). P. 85–100, URL: https://doi.org/10.1080/21647259.2021. 1989902
Wilner, A., Beach-Vaive, S., Carbonneau, C., Hopkins, G., Leblanc, F. (2022). Research at risk: Global challenges, international perspectives, and Canadian solutions. International Journal. № 77(1). P. 26–50. URL: https://doi.org/10.1177/00207020221118504
