ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЗМІН СУСПІЛЬНИХ ПАРАДИГМ (ІНДУСТРІАЛЬНЕ/ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.32Ключові слова:
інформація, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, суспільство знаньАнотація
У статті проаналізовано базові філософсько-методологічні підходи до феномену інформації, виходячи з трьох ракурсів її розуміння: інформацію як міру та цінність розглянуто в контексті субстантивістських, матеріалістичних та функціоналістських природничих і соціально-філософських теорій; інформацію як синтетичний феномен міри та цінності – у теоріях синергетики; інформацію як детермінанту суспільного прогресу та стадій історичного розвитку – в контексті постіндустріальних теорій. Показано, що вивчення інформації та її розвитку як об’єктивного тренду в еволюції соціуму дає змогу розглядати її в системі інформаційно-культурних взаємовідносин і процесів у суспільстві. Зокрема акцентовано увагу на теоретичних візіях постіндустріалістів про інформацію як основу виробничих процесів і нові способи її обробки, про зростання в суспільстві ролі наукового та теоретичного знання. Сучасними трендами осмислення феномену інформації в контексті соціального розвитку, які зараз активно розвиваються, є концепція інформаційного суспільства з його ідеями про вироблення необхідної інформації та концепція knowledge-based society (суспільства знань) з ідеєю знання як найціннішої форми інформації. Обґрунтовано нормотворчу функцію інформації в суспільстві знання, її соціогенний, культурогенний та гносеогенний потенціал.
Посилання
Bell, D. (1980). The social framework of the Information Society. Oxford.
Castells, M. (1999). The Information Age, Volumes 1-3: Economy, Society and Culture (Information Age Series) Wiley-Blackwell.
Castells, M. (2000). Materials for an exploratory theory of network society. British Journal of Sociology. № 51. 5–24.
Drucker, P.F. (1995). Post-Capitalist Society. N.Y.: Harper-Collins Publ.
Galbraith, John Kenneth (1985). The New Industrial State. Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvcm4hjz
Haken, Hermann (1983). Synergetics. Springer Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-88338-5
Masuda, J. (1983). Information Society as Postindustrial Society. Wash., 234 p.
Naisbitt, John (1988). Megatrends: Ten New Directions Transforming Our Lives. Grand Central Publishing.
Prigogine, Ilya; Stengers, Isabelle (1984). Order out of Chaos: Man’s new dialogue with nature. Flamingo.
Ster, N. (1994). Knowledge Societies. London, 234 p.
Stonier, T. (1983). The wealth of information: A profile of the post-industrial economy. Thames Methuen.
Stonier, T. (1990). Information and the Internal Structure of the Universe: An Exploration into Information Physics. London. Springer-Verlag.
Towards knowledge societies: UNESCO world report. 2005 https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000141843
Wiener, N. (1965). Cybernetics: Or Control and Communication in the Animal and the Machine. Mit Pr; 2nd edition.
Белл, Деніел (1996). Прихід постіндустріального суспільства. В кн.: Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Київ Либідь. С. 194–251.
Курдюмов, С. П., Князева, Е. Н. (2002). Структуры будущего: синергетика как методологическая основа футурологии. В: В. А. Копцик (ред.). Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. Москва. Прогресс-Традиция. С. 109–125.
Новик, И.Б. (1963). Кибернетика: философские и социологические проблемы. Москва. Госполитизат.
Тоффлер, Елвін (2000). Третя Хвиля (3 англ. пер. А. Євса). Київ. Вид. дім «Всесвіт», 480 с.
Урсул, А. Д. (1975). Проблема информации в современной науке. Москва. Наука, 1975.
Урсул, А.Д. (2010). Природа информации: Философский очерк. Челябинск. С. 229.
