МЕРЕЖЕВА ПУБЛІЦИСТИКА: СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ФУКЦІОНУВАННЯ ПОНЯТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.35Ключові слова:
публіцистика, мережева публіцистика, блог, блогін, соціальні мережі, комунікація, ІнтернетАнотація
У запропонованій статті зроблено спробу розглянути явище мережевої публіцистики у соціокультурному контексті функціонування поняття. Основними сферами функціонування публіцистики є такі: публіцистика як сфера літератури (художня публіцистика); публіцистика як сфера філософії, релігії та науки (світоглядна публіцистика); публіцистика як сфера журналістики. Мережева публіцистика є новим терміном, не менш складним для визначення, ніж власне публіцистика. У контексті розвитку мережевої публіцистики великої популярності набули блоги, що синтезують ознаки традиційних публіцистичних жанрів (есе, нарис, стаття, замітка, подорожні нотатки, мемуари та щоденники тощо) й мультимедіа (текст/гіпертекст, аудіо, відео, фото) як форми існування інформації. Виник навіть окремий вид діяльності (на межі творчості, мистецтва і бізнесу), фактично професія – блогер/блогерство. Соціальні мережі стали основною платформою для функціонування мережевої мультимедійної публіцистики, зокрема у формі блогу. Існує кілька основних різновидів блогів у соцмережах та на різних інтернет-ресурсах: текстовий блог, відеоблог, фотоблог, аудіоблог (подкаст). Часто майданчиками для блогів стають сторінки та сайти професійних та авторитетних медіа. Серед дописувачів таких знаних інтернет-ресурсів здебільшого професійні журналісти та публіцисти, колумністи, літературні критики та знані громадські діячі, відомі професіонали в галузі (психологи, медики, військові, освітяни, актори, письменники, музиканти). Усі ці види блогінгу можна трактувати як жанри мережевої мультимедіапубліцистики, адже основна мета авторів відеоблогів, текстових блонів, подкастів така ж, як і у традиційних публіцистичних жанрів – не тільки поінформувати глядача/читача/слухача про нагальні суспільні проблеми, а й ефективно емоційно та інтелектуально впливати на масову аудиторію, формуючи/трансформуючи суспільну думку щодо певного питання.
Посилання
Digital 2023: Global Overview Report. 26 january 2023. Simon Kemp. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2023-global-overview-report
Григоренко І.В., Воловенко І.В. (2019). Новітній український фольклор у мережевій комунікації: типологічні характеристики та тематика. Intercultural Communication 2019; 6(1). Р. 37–52.
Етимологічний словник української мови. (2003). Київ : Наук. думка, 1982. Т. 4 : Н-П. 652 c.
Кондратенко М. (2021). За рік українців у соцмережах стало більше на сім мільйонів. URL: http://surl.li/dmcby
Николенко О. (2020). Як інтернет поступово з’являвся в Україні та змінив нас. URL: https://suspilne.media/17665-ak-internet-postupovo-zavlavsa-v-ukraini-ta-zminiv-nas/
Погребняк І. (2020). Блогінг як форма сучасного мережевого художньо-публіцистичого жанру. Вчені записки ТНУ імені В.І.Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації . Том 31 (70) № 3. Ч. 3. С. 229–233.
Прес-реліз КМІС. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr& cat=reports&id=1184&page=4
Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/publicystyka
Титаренко М. (2007). Феномен публіцистики: проблема дефініції. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 3. С. 41–50.
Тонкіх І. (2012). Журналістські блоги як форма впливу на громадську думку в українських Інтернет-ЗМІ. Психолінгвістика : збірник наукових праць. Вип. 11. С. 290–297.
Фісенко Т. (2006). Теорія мережевої літератури як новий літературознавчий дискурс. Питання літературознавства. Випуск 71. С. 268–279.
Хміль-Чуприна В. (2020). Жанрова палітра публіцистичних матеріалів на літературну тематику. Communications and Communicative Technologies. Вип. 20.
