СУЧАСНА ЕКРАННА КУЛЬТУРА ТА ЇЇ ЕМОЦІЙНИЙ ВПЛИВ НА ГЛЯДАЧА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.46Ключові слова:
екранна культура, інформаційні технології, емоційний вплив, враження, глядач, зображення, сприйняттяАнотація
Дослідження емоційного впливу сучасної екранної культури на глядачів є важливим завданням, оскільки вона є не тільки невід'ємною частиною нашого життя, але й має величезний потенціал для формування наших переконань, стереотипів та емоційних реакцій. У цьому контексті виникає потреба у розумінні та зменшенні негативного впливу екранної культури на глядачів. Помітний ріст застосування різноманітних екранів у сучасному житті став причиною збільшення кількості психологічних проблем, зокрема, тривоги, депресії та інших негативних емоційних станів. Це пов’язано з тим, що використання екранів змінює наш спосіб сприймання світу і може призводити до перенасиченості інформацією та відчуття втоми. Оскільки екранна культура викликає стільки суперечливих емоційних реакцій, важливо здійснити дослідження, щоб зрозуміти їхній дійсний вплив на людей. Тому в даній роботі буде проаналізовано, які емоційні реакції викликає екранна культура і як ці реакції можуть впливати на здоров'я та самопочуття глядачів. Також будуть розглянуті різні стратегії зменшення негативного впливу екранної культури на емоційний стан глядачів, такі як обмеження часу, проведеного перед екраном, регулярні перерви, використання спеціальних програм для захисту очей та інші. Отже, метою цієї роботи є розуміння та зменшення негативного емоційного впливу сучасної екранної культури на глядачів. Для досягнення цієї мети будуть проведені дослідження та аналіз елементів екранної культури, які можуть викликати негативні емоційні стани у глядачів. Також будуть розглянуті можливі шляхи зменшення цього емоційного впливу, наприклад, застосування спеціальних технологій або розвиток певних навичок взаємодії з екранами. Результати досліджень можуть бути корисними для практичного застосування в культурному житті та розвагах, з метою збереження психологічного комфорту та емоційного благополуччя глядачів.
Посилання
Фромм Е. (2010). Мати чи бути. / О. Михайлова, А. Буряка, Пер. Київ: Український письменник. 89–90 с.
Роджерс К. Р. (1961). Про перетворення в людину: Погляд терапевта на психотерапію. / К. Р. Роджерс. Видавництво Houghton Mifflin. 200 с.
МакЛуен М. (1967). Засіб – це повідомлення. / М. МакЛуен. Нью-Йорк: Видавництво Bantam. 45 с.
Беннінгер-Хюбер Е. (2017). Тотожність, різноманіття і мистецтво. / Е. Беннінгер-Хюбер. Берклі.
Гоффман Е. (1982). Ритуал взаємодії: Есе про обличчя-до-обличчя поведінку. / Е. Гоффман. Видавництво Pantheon. 101 с.
Кастельс М. (1996). Зростання суспільства мережі. / М. Кастельс. Видавництво Blackwell.
Кембелл В.К. (2018). Асоціації між витратою часу на перегляд екрану та низьким психологічним благополуччям серед дітей та підлітків: Докази з популяційного дослідження. / В. К. Кембелл. 271–283 с. URL: https://doi.org/ 10.1016/j.pmedr.2018.10.003
Сунгур, Х., ван Конінгсбруген, Г.М., & Гартманн, Т. (2019). Психологічні сигнали відстані в онлайн-повідомленнях: Взаємопов'язаність імовірності та просторової відстані. / Х. Сунгур., Г. М. ван Конінгсбруген., Журнал медіа-психології: Теорії, методи та застосування. 65–80 с. URL: https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000229
Райнеке. Л., Олівер, М.Б. (2016). Використання медіа та благополуччя: Стан справ та відкриті питання. У. / Л. Рейнке., М. Б. Олівер. Посібник Рутледж з використання медіа та благополуччя: Міжнародні погляди на теорію та дослідження позитивних впливів медіа. 3–13 с. URL: https://www.academia.edu/38379793/Reinecke_Oliver_Media_use_and_Well_being
Деклан Д. (2002). Актор та Мета. /Д. Деклан. Видавництво Ніка Херн. URL: http://www.interferences-huntheater.ro/2016/en/news/declan-donnellan-the-carnal-space-workshop-for-young-actors/index.php?page=vf&pid=0022_3e96c
Альфьорова, З.І. (2007). Культурологічні підходи до проявів масового візуального. / З.І. Альфьорова. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 8–15 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=had_2007_2_2
Соболєвська, С. О. (2019). Український аматорський театр у культурних процесах ХХ-ХХІ століття. / С. О. Соболєвська., Культура і сучасність. 205–209 с. URL: https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190642
Погребняк, Г. П. (2013). Авторський кінематограф крізь призму мистецької особистості: Монографія. / Г. П. Погребняк. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. URL: https://nakkkim.edu.ua/images/vidannya/ monohrafii/Pogrebniak_Avtorskiy_kinematograf.pdf
Сіверс, В. А., Бугайова, О. І. (2022). Джерело художнього творіння: Праця Мартіна Гайдеггера як методологія розуміння творчості. / В. А. Сіверс., О. І. Бугайова, Культура і сучасність. 2022. 16–23 с. URL: https://www.researchgate.net/publication/366679899_Martin_Heidegger's_Work_The_Origin_of_the_Work_of_Art_as_Methodology_for_Understanding_Creativity
Андросова, Д. В., Маркова, О. М. (2022). Методологічні пересічення й антитези: Антропологія та культурологія. /Д. В. Андросова, О. М. Маркова. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. 3–8 с. URL: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4301
Пушонкова, О. А. (2022). Культуротворчий потенціал архаїзації візуальності: образотворення, режими бачення, практики. /О. А. Пущконова. Культура і сучасність. 2022. 62–69 с. URL: http://elib.nakkkim.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4366/Kultura_ i_suchasnist_ 1_2022_DOI-62-69.pdf?sequence=1
