МІСІЙНИЙ РУХ «ЕПІФАНІЯ» ЯК ПРОДОВЖУВАЧ ВЧЕННЯ ЧАРЛЬЗА ТЕЙЗА РАССЕЛА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.3Ключові слова:
Чарльз Тейз Рассел, протестантизм, Свідки Єгови, Міжнародні дослідники Біблії, Вечеря Господня, релігійна ідентичністьАнотація
У статті розглянуто походження та діяльність релігійної спільноти Місійний рух «Епіфанія». Визначено, що цей релігійний напрям утворився у 1920 р. внаслідок розколу Міжнародного руху Дослідників Біблії після смерті його засновника Чарльза Тейза Рассела. Визначено, що Рух «Епіфанія» був започаткований Полом Джонсоном, колишнім роз’їзним проповідником часів Чарльза Рассела. Досліджено, що цей релігійний напрям є невеликий за чисельністю та присутній у низці країн світу, зокрема і в Україні. Найбільша українська громада розташована у селі Орлівка Рівненської області. Рух намагається зберігати аспекти вчення та організаційних принципів, які сповідував Чарльз Рассел. Зокрема, ця спільнота дотримується принципу автономності громад, також призначення осіб на служіння здійснюється згідно з виборним принципом. Діяльність, поширення поглядів здійснюється через сайти та ютуб-канали. Зазначено, що Рух «Епіфанія» має два періодичні видання. Одне містить духовну інформацію для тих, хто тільки знайомиться з поглядами руху. А інше – для тих, хто вже утверджений в основах його вчення. Однією з відмітних рис спільноти є звершення обряду Вечері Господньої щорічно 14 місяця нісана згідно з єврейським календарем. Визначено, що питання ідентичності Руху «Епіфанія» стоїть гостро у контексті їх ототожнення зі Свідками Єгови. Ось чому на сайтах цього руху значною мірою роз’яснено, що його погляди у низці доктринальних моментів мають розбіжності з вченням тієї релігійної організації. З’ясовано, що характерною особливістю Руху «Епіфанія» є погляд на інші деномінації з позитивної сторони. Вони відзначають вклад різних конфесій, здебільшого протестантських, у збереження впродовж століть особливих аспектів правдивого біблійного вчення, а також виокремлюють постаті, які були ідейними засновниками тих напрямів.
Посилання
Laymen's Home Missionary Movement. (n. d.). Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Laymen's_Home_Missionary_Movement.
Любащенко, В. (2017). Історія протестантизму в Україні. Лекція 12. Пізній протестантизм (адвентизм, п‘ятидесятництво, єговізм). РІСУ. URL: https://risu.ua/lekciya-12-pizniy-protestantizm-adventizm-p-yatidesyatnictvoyegovizm_n83002.
Penton, M. J. (2015). Apocalypse Delayed: The Story of Jehovah’s Witnesses (3th ed.). Toronto: University of Toronto Press.
Gruss, E. C. (1970). Apostles of Denial. Presbyterian and Reformed Publishing Co.
Chryssides, G. D. (2008). Historical Dictionary of Jehovah's Witnesses. Toronto, Plymouth, UK: The Scarecrow Press, Inc.
Jehovah's Witnesses: proclaimers of God's kingdom. (1993). Brooklyn, N.Y.: Watchtower Bible and Tract Society of New York.
Redeker, C. F. (2006). Pastor C.T. Russell: Messenger of Millennial Hope. Temple City, CA: Pastoral Bible Institute.
Hoekema, A. A. (1963). Jehovah's Witnesses. Grand Rapids, MI: Wm. B. Eerdmans Publishing Co.
Ciecieląg, P., Góralczyk, A., & Gudaszewski, G. (Eds.). (2022). Wyznania Religijne w Polsce w latach 2019–2021.
Warszawa. [Paweł Ciecieląg, Arkadiusz Góralczyk, and Grzegorz Gudaszewski, eds., Religious Denominations in Poland in 2019–2021]
(б. д.). Біблійний Прапор: сайт Дослідників Біблії (LHMM). URL: http://biblijnyjprapor.com.ua/.
Віра від слухання LHMM. (2021). Частина 1: Слуги Євангельського Віку [Відео]. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ifvkrDz-96k.