РЕЛІГІЙНА ВІРА ЯК ЧИННИК РЕЛІГІЙНОЇ БЕЗПЕКИ/НЕБЕЗПЕКИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.4Ключові слова:
релігійна віра, релігійна безпека, русскій мір, свята Русь, триєдиний народ, православ’я, УкраїнаАнотація
У статті проаналізовано значення релігійної віри в контексті проблеми релігійної безпеки в Україні під час широкомасштабного вторгнення. Розглянуто деякі аспекти таких ідеологій та концепцій, як «русскій мір», «свята Русь» та «триєдиний народ». Уточнено, що ідеологія «русского міра» пов’язана з проблемою «політичних ортодоксій», які характеризуються поєднанням релігійного та політичного чинників. Вона поєднує різні періоди російської історії та використовується для консолідації російського суспільства. Обґрунтовано, що ідеології «русского міра», «святої Русі» та «триєдиного народу» застосовуються задля виправдання повномасштабного вторгнення в Україну. На думку авторів, за рахунок сакралізації політичних прагнень та ідеологічних маніпуляцій смерть російських солдат у війні набуває в очах прихильників концепції «святої Русі» ознак мученицького подвигу. При цьому шлях України до об’єднаної Європи сприймається як великий «гріх» та зрада ідеалу «святої Русі». Таким чином, виправдовується вторгнення на територію суверенної держави. Усі противники «русского міра» отримують тавро «безбожників» та піддаються утискам. Про це свідчать дані досліджень, що проводяться на окупованих територіях України. Автори вважають, що Україна як частина об’єднаної Європи підважує концепцію «триєдиного народу» та доводить неповноцінність концепції «святої Русі». У дослідженні обґрунтовується важливість підтримки релігійної безпеки в Україні та боротьби зі спробами дестабілізації держави. Зазначено, що, ураховуючи велику кількість українських громадян, які вважають себе православними християнами, на релігієзнавчу наукову спільноту та православні інституції покладена велика місія з недопущення розповсюдження деструктивних наративів, що спекулюють на релігійній вірі українців. Причому держава може застосовувати законні обмеження щодо тих представників релігійних організацій, які розповсюджують деструктивні ідеології на території України. При цьому важливо гарантувати принцип свободи віросповідання, оскільки це є ознакою демократичного суспільства та вимогою міжнародної спільноти.
Посилання
Babynskyi, A. (2024). Resentment, Ideology And Myth: How “Holy Rus” Haunts The Russian Soul. у The Churches and the War: Religion, Religious Diplomacy, and Russia’s aggression against Ukraine. Lviv: Ukrainian Catholic University Press. P. 58–83.
Basil of Caesarea. (1962). The Letters (Vol. 3). (R. J. Deferrari, Trans.) Harvard University Press.
Eliade, M. (1987). The Sacred and The Profane: The Nature of Religion. 256 p.
Hubert, H., & Mauss, M. (1964). Sacrifice Its Nature And Function. The University of Chicago Press. 176 p.
KIIS. (20 July 2022). Dynamics of religious self-identification of the population of Ukraine: results of a telephone survey conducted on July 6–20, 2022. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1129&page=1
Otto, R. (1924). The Idea of the Holy. (J. W. Harvey, Trans.) England: Humphrey Milford, Oxford University Press. 228 p.
Papanikolaou, A. (2012). The Mystical as Political: Democracy and Non-Radical Orthodoxy. University of Notre Dame Press. 238 p.
Predko, O., & Maksymenko, I. (2023). Orthodoxy in the Face of Contemporary Challenges: The Ukrainian Context. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 43(8), P. 19–33.
Tillich, P. (1958). Dynamics of Faith. New York: Harper & Brothers. 147 p.
Turenko, V. (2022). Social Mission of Orthodox Churches in the Conditions of 2022 Russian Invasion of Ukraine. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 43(2), P. 1–16. doi:https://doi.org/10.55221/2693-2148.2405
UOC, (27.02.2022). Appeal of His Beatitude Metropolitan of Kyiv and All Ukraine Onufriy to the faithful and the citizens of Ukraine. URL: https://news.church.ua/2022/02/27/appeal-beatitude-metropolitan-kyiv-ukraine-onufriyfaithful-citizens-ukraine/?lang=en#2023-07-03
Васін, М. (2024). Вплив російського вторгнення на релігійні громади в Україні. Інститут релігійної свободи. Київ: Вид. Пугач О.В. 28 c.
Говорун, К. (2019). Політичне православ'я: доктрина, що розділяє Церкву. Київ: Дух і Літера. 152 с.
Думенко, Е. (24.01.2022 p.). Звернення Митрополита Київського і всієї України Епіфанія до українського народу. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-kyyivskogo-i-vsiyeyi-ukrayinyepifaniya-do-ukrayinskogo-narodu/
Кіру, А., Продрому, Е. (2024). Дебати про справедливу війну, священну війну та мир. у Православні погляди на війну. Київ: Дух і Літера. C. 222–255
Колодний, А., Филипович, Л. (2023). Свобода релігії в Україні: виклики в часи російсько-української війни. Філософська думка (1). C. 111–130.
Предко, О. (2017). Феномен релігійної віри: сенсожиттєвий вимір. Наукові праці. Філософія. С. 44–48.
ПЦУ (07.03.2024). Заява Священного Синоду Православної Церкви України щодо захисту релігійної свободи та протидії використанню релігійних інституцій російською державою-агресором. URL: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zayava-svyashhennogo-synodu-pravoslavnoyi-tserkvy-ukrayiny-shhodo-zahystu-religijnoyi-svobody-taprotydiyi-vykorystannyu-religijnyh-instytutsij-rosijskoyu-derzhavoyu-agresorom/
УПЦ (28.03.2024). Заклики до знищення України та виправдання військової агресії неспівставні з євангельським вченням. URL: https://news.church.ua/2024/03/28/zakliki-znishhennya-ukrajini-ta-vipravdannya-vijskovojiagresiji-nespivstavni-z-jevangelskim-vchennyam-zayava-vzcz-upc/#2024-05-11
Филипович, Л. (2020). Питання і рекомендації, що стосуються свободи релігії або переконань і безпека. Релігійна свобода (24). C. 74–99.
Щоткіна, К. (25.05.2023). Війна. Як змінилися відносини українців із Богом та церквою. URL: https://zn.ua/ukr/war/vijna-jak-zminilisja-vidnosini-ukrajintsiv-iz-bohom-ta-tserkvoju.html