СКІФСЬКА ЕПІКА ТА КАТАБАСИС: ПРОБЛЕМИ ІКОНОЛОГІЗАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.9

Ключові слова:

археологія, танатологія, катабасис, жертвопринесення, скіфи, кочовики, епос, Нарти, іконологія, символізм, посмертя, влада

Анотація

Робота розглядає щільний зв’язок скіфського мистецтва Причорномор’я (та не лише) з героїчним епосом про Нартів осетин Північного Кавказу. Надто часто дослідники обмежуються компаративістикою скіфської іконології з античною історіографією чи максимум з перською (авестійською) спадщиною. Автор статті своєю чергою обстоює передовсім акцент скіфської іконографії на епосі, а не на «пантеонній міфології». Адже представникам епічної свідомості властивий відхід від циклічності та етіології на користь подвигів героїв-першопредків, а осетинська «Нартіада» демонструє, наскільки широким є вибір потенційних персонажів. Ключовим сюжетом у роботі є подорож героя до країни Померлих. Відповідна легенда про катабасис нарта Сослана порівнюється з відомими композиціями на скіфських пам’ятках. Робляться паралельні спостереження, виносяться зауваження до поширених застарілих концептів тощо.

Посилання

Бойчук, Віктор. (2011). “Образ Колаксая в динаміці розгортання естетико-сакрального культуротворчого механізму структуризації скіфської спільноти.” In Культура народов Причерноморья : 138-140.

Вертієнко, Ганна. (2007). “Принципи та моделі реконструювання поховально-поминальної обрядовості іраномовних народів Євразійського степу.” Сходознавство, (39-40): 3-23.

Вертієнко, Ганна. (2012). “Релігійні функції дзеркала у Скіфії та Ірані (скіфська богиня та зороастрійська Даена: спільні риси?).” Східний світ 2: 29-42.

Вертієнко, Ганна. (2015). Іконографія скіфської есхатології. Київ.

Дюмезиль, Жорж. (1976). Осетинский эпос и мифология. Сокр. пер. с франц. М.: ГРВЛ.

Дюмезиль, Жорж. (1990). Скифы и нарты. Сокр. пер. с франц. М.: ГРВЛ.

Иванеско, Антон. (1999). “Нартовский эпос и скифская мифо-географическая традиция.” Донская археология, (2): 30-39.

Іванова, Ганна. (1962). “Образ вершника в боспорському надгробковому рельєфі.” In Археологічні пам'ятки УРСР. К.: Наук. думка, 9: 169–180.

Клочко, Любов. (2021). “Наративні композиції на головних уборах скіф’янок.” In Ранній залізний вік Східної Європи : зб. статей на пошану Ірини Шрамко: 129-140.

Король, Денис. (2005). “Мотив ‘всадника’ и ‘встречающей богини’ на погребальных камнях Скандинавии и Северного Причерноморья.” In Структурно-семиотические исследования в археологии. Донецк: ДонНУ, (2): 331-344.

Король, Денис. (2015). Вступ до історичної танатології : навч. посіб. К.: “КМ Academia”.

Король, Денис. (2021)a. “Батрадз” [електронний ресурс]. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батрадз

Король, Денис. (2021)b. “Валькірії” [електронний ресурс]. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Валькірії

Мысыккаты. Борис. (2021). “Нартиада и скифский звериный стиль.” Nartamongae, 1-2(16): 169-187. doi: 10.46698/VNC.2021.51.22.001

Руденко, Сергей. (1968). Древнейшие в мире художественные ковры и ткани: из оледенелых курганов Горного Алтая. М.: Искусство.

Степанян, Нина. (2008). “Мотив граната в раннесредневековом изобразительном искусстве.” Պատմա-բանասիրական հանդես 2: 210-229.

Цуциев, Аслан. (2013). “Богиня на троне и всадник. К вопросу о семантике сцены на войлоке из 5-го Пазырыкского кургана.” Родина, (2): 82-83. Владикавказ.

Шауб, Игорь. (1999). “Культ Великой богини у местного населения Северного Причерноморья.” Stratum plus. Археология и культурная антропология 3: 207-223. Кишинев

Albenda, Pauline. (1985). “Mirrors in the ancient Near East.” Notes in the History of Art 4.2/3: 2-9.

Bernabé, Alberto. (2015). “What is a katábasis? The descent to the netherworld in Greece and the Ancient Near East.” Les Études Classiques, 83(1-4): 15-34.

Besolova, Elena and Zangieva, Zarema. (2019). “On The Mentality And Being Of The Mountaineers In The Nartiad.” [електронний ресурс]. In European Proceedings of Social and Behavioral Sciences. (76): 399-408. URL: https://www.europeanproceedings.com/article/10.15405/epsbs.2019.12.04.55

Gippert, Jost, and Fritz Sonja. (2004). “Onomastica Nartica: Soslan–Sozyryqo.” In Haptačahaptāitiš: Festschrift for Fridrik Thordarson on the Occasion of His 77th Birthday: 73-89.

Golan, Ariel. (1991). Myth and Symbol: Symbolism in Prehistoric Religions. Jerusalem. [електронний ресурс]. URL: https://archive.org/details/myth-and-symbol-ariel-golan

Langley, Patricia. (2000). “Why a pomegranate?.” BMJ: British Medical Journal 321. no. 7269: 1153-1154.

Lazongas, Efthymios G. (2017). “Side: the personification of the pomegranate.” In Personification in the Greek World. Routledge: 99-109.

Lubotsky, Alexander. (1998). “Avestan xvarәnah-: the etymology and concept.” In Sprache und Kultur. Akten der X. Fachtagung der Indogermanischen Gesellschaft Innsbruck (ed. W. Meid): 479-488.

Humbach, Helmut. (2002). “Yama / Yima / Jamšēd, King of Paradise of the Iranians.” Jerusalem Studies in Arabic and Islam 26 : 68-77.

Tales of the Narts (2016). Ancient Myths and Legends of the Ossetians. Eds. J. Colarusso, & T. Salbiev; transl. by Walter May. Princeton University Press.

Yazici, Erdal. (2015). Voice of Sculptures. Hittite/Neo-Hittite World. Istanbul: Uranus

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

Король, Д. О. (2023). СКІФСЬКА ЕПІКА ТА КАТАБАСИС: ПРОБЛЕМИ ІКОНОЛОГІЗАЦІЇ. Культурологічний альманах, (4), 75–81. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.9

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ