НЕЗАКОННІ МЕТОДИ ДОПИТІВ ДУХОВЕНСТВА НА ЧЕРНІГІВЩИНІ В 1930-Х РР. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.11Ключові слова:
репресії, духовенство, допит, співробітники НКВС, метод, психологічний і фізичний тискАнотація
У статті висвітлено незаконні методи допитів духовенства на Чернігівщині в 1930-х рр. Духовенство, як і більшість радянського суспільства, піддавалося репресіям у 1930-х рр. Проте знущання починалися не у виправних-трудових таборах (далі – ВТТ), а вже в слідчих ізоляторах. Слідчі та співробітники відділів НКВС застосовували різні методи і прийоми під час допитів, щоб вибити зізнання з арештованого, навіть якщо особа не вчиняла злочин. Зазначена тема не досліджувалися на місцевому рівні, а тому новизна роботи полягає у виявленні фактів застосування незаконних методів допиту, здійснення їх покрокового аналізу, окреслення фізичних і психологічних методів. Основною джерельною базою є кримінальні справи 1930-х рр., які зберігаються в Державному архіві Чернігівської області (далі – ДАЧО) та архіві Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (далі – архів УСБУ в Чернігівській області). Для досягнення мети й завдань дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження (евристичний, історико-ретроспективний, генетичний). Для встановлення фактів застосування фізичних методів слідчими під час допиту здійснено критичний аналіз скарг і заяв священників, які в указаних документах згадували фізичне насилля. За допомогою аналізу, синтезу, дедукції та індукції досліджувалися психологічні методи. Також презентована класифікація методів допиту в СРСР у 1930-х рр. Джорджа Роберта Конквеста, яка, на його думку, була універсальним знаряддям праці радянського співробітника на допитах. У статті перераховано найпоширеніші фізичні й психологічні методи допитів, які підтверджені спогадами жертв репресій. Ми дійшли висновку, що найчастіше слідчі вибивали показання в арештованого за допомогою методів: «стійки», «конвеєру», побиття, шантажу, погроз, перекручування фактів і через насильницьке тримання в психлікарнях.
Посилання
Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, Ф. 7, Кримінальний кодекс УРСС 1927 року. Арк. 27–28.
Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Ф.-7. Спр. п-15530. 103 арк.
Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Ф.-7. Спр. п-10639. 48 арк.
Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Ф.-7. Спр. п-14631, 82 арк.
Архів Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Ф.-7. Спр. п-15603, 90 арк.
Горбунова Г. (2011). Постать протодиякона Василя Потієнка в історії Української Автокефальної Православної церкви (за документами ЦДАЗУ). Сіверянський літопис. № 5. С. 72–80.
Державний архів Чернігівської області. Ф. Р.-8840, Оп. 3. Спр. 4243. 102 арк.
Державний архів Чернігівської області. Ф. Р.-8840, Оп. 3. Спр. 4766. 102 арк.
Державний архів Чернігівської області. Ф. Р.-8840, Оп. 3. Спр. 6323. 89 арк.
Конквест Дж.Р. (2009). Великий терор: Сталінські чистки тридцятих років. Луцьк : Терен. 879 с.
Морозова А.В. (2013). Ігумен-ісахист Аліпій (Яковенко; 1881–1943). Сіверянський літопис. № 4. С. 110–114.
Оліцький В.О. (2016). Позазаконні методи отримання показів свідків у справах проти духовенства Сумщини у 1936–1938 рр. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. № 46. С. 170–174.
Подкур Р. (2000). За повідомленням радянських спецслужб. Київ : Рідний край. 162 с.
Тарасенко О.Ф. (2008). Чернігівський архієпископ Пахомій (Кедров) (1876–1937). Сіверянський літопис. № 3. С. 43–51.
Цимбаленко І.М. (2012). Василь Гордійович Андрієвський (1881–1930). Сіверянський літопис. № 1.С. 76–84.
Шуміло В.В. (2019). Фальсифікації радянських слідчих органів 1930-х років у справах духовенства Істинно-Православної Церкви. Сіверянський літопис. № 1. С. 70–75.
Шуміло В.В. (2019). Схиархімандрит Лаврентій (Проскура) – член Істинно-Православної Церкви на Чернігівщині. Сіверянський літопис. № 4. С. 67–80.
Шуміло В.В. (2020). Істинно-Православна Церква на Чернігівщині та ігумен Аліпій (Яковенко). Сіверянський літопис. № 1. С. 124–137.
Шуміло В.В. (2020). Єпископ Глухівський та Ніжинський Дамаскін (Цедрик) як один із головних ідеологів ІПЦ в Україні. Сіверянський літопис. № 3. С. 28–60.
