ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В БІБЛІОТЕКАХ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.32Ключові слова:
цифрова трансформація, використання штучного інтелекту в бібліотеках, експертні системи, роботизовані програми, програми розпізнавання зображень у бібліотекахАнотація
Протягом усієї історії людства отримання інформації та здобуття знань було пріоритетом для людей. Водночас історично склалося так, що потреба в інформації в суспільстві продовжувала зростати, люди постійно докладали зусиль для отримання, збору, розробки та обміну інформацією різними методами. У результаті свого розвитку технологій процес отримання інформації став легшим, люди змогли полегшити собі життя, використовуючи технології більш ефективно і продуктивно в усіх сферах життя, і вийшли на раніше недосяжний рівень в отриманні інформації. У минулому люди іноді робили написи на стінах печер, шкурах тварин і пергаментах, щоб перетворити свої знання на культуру та передати їх майбутнім поколінням. Нині змінилися методи і форми передачі інформації. Таким чином, для передачі інформації використовуються різні методи та інструменти: хмарні системи, фізичні сервери тощо. Спільною рисою цих інструментів, що змінюються від минулого до майбутнього, є забезпечення передачі знань і культури майбутнім поколінням. Сьогодні бібліотеки зберігають цифрові ресурси, а також традиційні матеріали та пропонують різноманітні цифрові послуги для полегшення доступу до інформації, крокуючи в ногу з технологічним розвитком. Разом із цифровими послугами з’явилися також технології штучного інтелекту як можливий інструмент, який можна використовувати для підвищення ефективності діяльності бібліотек. Використання штучного інтелекту в бібліотеках може полегшити роботу як бібліотечного персоналу, так і користувачів, покращити бібліотечне обслуговування. Слід зазначити, що напрями застосування штучного інтелекту в бібліотеках – розв’язання проблем та прийняття рішень у сферах виявлення інформації за допомогою голосової ідентифікації та ідентифікації зображень, каталогізації документів, підготовки колекції, технічних послуг, довідкових послуг, запитів, предметного індексування, визначення інформаційних потреб користувачів, пошуку в базі даних та постачання документів. Як видно з цього, штучний інтелект здатний виконувати багато бібліотечних функцій, таких як каталогізація, довідкові служби та засоби колекціонування з додатками.
Посилання
Asemi, A., Asemi, A. (2018). Artificial Intelligence (AI) application in Library Systems in Iran: A taxonomy study. Library Philosophy and Practice (e-journal). p. 1443.
Asiye K. (2018). Teknolojik Gelişmelerin Kütüphanelere Etkisi. Türk Kütüphaneciliği Dergisi, T.: 15(2), p. 172-177.
Cheng H.D., Xia D. A. (1996). Novel parallel approach to character recognition and its VLSI implementation. Pattern Recognition, 29(1), p. 97-119.
Davies, R., Smith, A., Morris, A. (1995). Expert systems in reference work. The Application of Expert Systems in Libraries and Information Centers, p. 91-132.
Frederick, D. (2016). Libraries, data and the fourth industrial revolution (Data Deluge Column). Library Hi Tech News, 33(5), p. 9-12.
Gade A., Angal Y. (2017). Development of Library Management Robotic System. 2017 International Conference on Data Management, Analytics and Innovation (ICDMAI), Pune, India: IEEE, p. 254-258.
Dent, V. (2007). Intelligent agent concepts in theb modern library. Library Hi Tech, 25(1), p. 108-125
Herron J. (2007). Intelligent Agents for the Library. Journal of Electronic Resources in Medical Librarie, 14(3-4), p. 139-144.
Lohani M., Jeevan V. (2007). Intelligent software agents for library applications// Library Management. 28(3), pp. 139-1551.
Nicola S., Paque, T., Heutte L. (2017). Document Image Analysis using Markovian Models: Application to Historical Documents. B. Chaudhuri, & S. Parui Advances In Digital Document Processing And Retrieval (s. 1-31). New Jersey: World Scientific. Pujari və Deosarkar, pp. 1904-1907
J. A. Perez, F. Deligianni, D. Ravi, G. Yang (2017). Artificial Intelligence and Robotics. EPSRC UK-RAS Network. doi: 10.31256/WP2017.1.
Rathinasabapathy G., Sundari T. və Rajendran T. (2008). Biometric Applications in Library and Information Centres: Prospects and Problems. 182-189. International CALIBER-2008.
Su S.-F., Lancaster F. (1995). Evaluation of expert systems in reference service applications. RQ, 35(2), p. 219.
Scardilli B. (2019). Alexa and Siri at the Library: How Librarians Are Tapping Into the Internet of Things. Retrieved from http://newsbreaks.infotoday.com/ p
Üstün A. (1994). Teknolojik Gelişmelerin Kütüphane ve Bilgi Merkezlerine Etkisi. Türk Kütüphaneciliği Dergisi, 8(3), pp. 217-229.
Yeşilorman, M., Koç, F. (2014). Bilgi Toplumunun Ekonomik Temelleri Üzerine Eleştirel Bir Bakış. Firat University Journal of Social Sciences. Sosyal Bilimler Dergisi. 24(1), pp. 117-133.