ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПРИРОДИ ЛЮДИНИ ТА ШТУЧНИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У КІБЕРПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.24Ключові слова:
нейронні мережі, штучний інтелект, природа людини, філософія розуму, нейробіологія, людська свідомість, людський мозокАнотація
Звичайні комп'ютери виконують точно передбачувані, рутинні завдання швидше та надійніше ніж люди. Тому має сенс поставити питання, за якими принципами влаштований людський мозок і як він обробляє сенсорну інформацію, що надходить від органів чуття. Розвиток штучних нейронних мереж (ШНМ) слід розглядати саме на цьому етапі. ШНМ імітують принципи організації та обробки даних людського мозку. З погляду цифрових технологій, ШНМ є новими методами вирішення проблем в галузі досліджень штучного інтелекту, які розширюють інструменти моделювання і особливо підходять для складних, неконсервативних задач. Відкриття сучасної нейробіології призводять до революції в стані людини в кіберпросторі та її самооцінки, тобто наші уявлення про суб'єктивність та особистісну ідентичність, про впевненість у собі, свободу волі та контроль дій. Ми не бачимо мозок, а лише тіло, в якому він знаходиться, і тому, не дивно, що ми звично приписуємо особистісні характеристики всій людині, а не тому органу, який насправді їх має. Якщо зануритись в нейробіологічну літературу, можна побачити, що мозок насправді розраховує, думає, відчуває, розпізнає і приймає рішення. Однак, деякі типово людські здібності, наприклад, розпізнавання осіб, створюють великі труднощі для традиційної обробки інформації. Звичайні алгоритми зазнають невдачі, як тільки досягається необхідна якість зображення. Людина без проблем розпізнає обличчя навіть у складних умовах, наприклад, темрява, туман. Також, визначною властивістю нашого мозку є те, що нейронна мережа постійно перебудовується, наприклад, за допомогою процесів навчання у відповідь на зміни умов навколишнього середовища, за допомогою механізмів відновлення після пошкоджень або за допомогою процесів розвитку, які частково детерміновані генетично.
Посилання
Alex, J. (2006). Implikationen der Hirnforschung für das Bewusstsein. Unveröffentlichtes Manuskript, Büro für Technikfolgen-Abschätzung beim Deutschen Bundestag, Berlin.
Bischoff, H. W. (1985). Ludwig Feuerbach's concept of the alienation of human essence through religion. Journal of Evolutionary Psychology, Vol. 6(1-2), P. 28–32.
Elger, C.E., Friederici, A.D., Koch, C., Luhmann, H., von der Malsburg, C., Menzel, R., Monyer, H., Rösler, F., Roth, G., Scheich, H., Singer, W. (2004). Das Manifest. Elf führende Neurowissenschaftler über Gegenwart und Zukunft der Hirnforschung. In: Gehirn & Geist 6, P. 30–37.
Geyer, C. (2004). Hirnforschung und Willensfreiheit. Zur Deutung der neuesten Experimente. Frankfurt a.M.
Habermas, J. (2004). Freiheit und Determinismus. In: Deutsche Zeitschrift für Philosophie, Vol. 52, P. 871–890.
Ludwig Binswanger (1955) : Geschehnis und Erlebnis. Zur gleichnamigen Schrift von Erwin Straus. 1931. In: Ausgewählte Vorträge und Aufsätze, Band II: Zur Problematik der psychiatrischen Forschung und zum Problem der Psychiatrie. Francke, Bern, P. 147–173.
René Descartes. 1641. Meditations On First Philosophy. Internet Encyclopedia of Philosophy. This file is of the 1911 edition of The Philosophical Works of Descartes (Cambridge University Press), translated by Elizabeth S. Haldane. URL: https://yale.learningu.org/download/041e9642-df02-4eed-a895-70e472df2ca4/H2665_Descartes%27%20Meditations.pdf
Reuzel, R. (2004). Interactive Technology Assessment of Paediatric Cochlear Implantation. In: Poiesis & Praxis, Vol. 2(2–3), P. 119–137.
Roth, G. (1992). Das konstruktive Gehirn: Neurobiologische Grundlagen von Wahrnehmung und Erkenntnis. In: Schmidt, S.J. (Hg.): Kognition und Gesellschaft. Der Diskurs des Radikalen Konstruktivismus 2. Frankfurt a.M., P. 277–336.
Singer, W. (2004). Verschaltungen legen uns fest: Wir sollten aufhören, von Freiheit zu sprechen. In: Geyer, P. 30–65.
Singer, W. (2005). Wann und warum erscheinen uns Entscheidungen als frei? In: Deutsche Zeitschrift für Philosophie, Vol. 53. P. 707–722.
Stern, E., Grabner, M., Schumacher, R. (2005). Lehr-Lern-Forschung und Neurowissenschaften – Erwartungen, Befunde, Forschungsperspektiven. Publikationen des BMBF, Bildungsreform Band 13, Bonn.
Vogeley, K., Kurthen, M., Falkai, P., Maier, W. (1999). The prefrontal cortex generates the basic constituents of the self. In: Consc. Cogn. 8, P. 343–363.
Wingert, L. (2004). Gründe zählen. Über einige Schwierigkeiten des Bionaturalismus. In: Geyer, P. 194–204.
Wingert, L., Singer, W. (2000): Wer deutet die Welt? Ein Streitgespräch zwischen dem Philosophen Lutz Wingert und dem Hirnforscher Wolf Singer. In: Die ZEIT 50, P. 43.
Лись, Д. А. (2023). Кіборг як код цифрової антропології. Digital transformations in culture : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», С. 130-141 https://doi.org/10.30525/978-9934-26-319-4-8 ISBN 978-9934-26-319-4 URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/336/9263/19327-1
Лись, Д. А. (2023). Кіборгизація суспільства у сучасній біотехнології та культурі в епоху homo technicus. Сучасні технології біомедичної інженерії : матеріали ІІ міжнародної науково-технічної конференції 17−19 травня 2023 р. / за заг. ред. І. В. Прокоповича, Н. В. Манічевої ; Нац. ун-т «Одеська політехніка». – Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», С. 258–262. ISBN 978-617-7417-11-7 URL: https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1eeQQzmk97uWXm_3Cq4ZtM5YLu7UZUmWj
Розова, Т. В. (2023). Digital anthropology: шлях від етнографічних досліджень до осягнення проблеми людини кіберантропологією. Digital transformations in culture: Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing », С. 1–18 https://doi.org/10.30525/978-9934-26-319-4-1 ISBN 978-9934-26-319-4 URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/336/9256/19320-1
Розова, Т. В., Чорна Л. В. (2015). Людина. Культура. Філософія. (Проблема людини в європейській філософії) Книга 1. Київ-Одеса : Освіта України. 328 с.
Чорна, Л. В. (2023). Трансформація ідеалу в просторі digital humanities. Digital transformations in culture: Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», С. 91–118 https://doi.org/10.30525/978-9 934-26-319-4-6 ISBN 978-9934-26-319-4 URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/336/9261/19325-1
