МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАУВАГИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛІГІЄЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ГРАМОТНОСТІ З ОГЛЯДУ НА СУЧАСНУ ОСВІТНЮ СИСТЕМУ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.1

Ключові слова:

компетентнісний підхід, релігієзнавча грамотність, релігієзнавча компетентність, гуманістичний світогляд, педагогічний успіх, соціальна комунікація.

Анотація

У статті поглиблено поняття формування в майбутніх фахівців широкого профілю релігієзнавчої компетентності та грамотності, підкреслено її соціально-професійну необхідність. Тему актуалізовано на основі прикладів останніх соціологічних досліджень, спостережень, з урахуванням загальних світових тенденцій. Релігієзнавчу компетентність розглянуто з двох позицій: як релігієзнавчу грамотність та як компетентність на основі опрацювання наукових досліджень із теми статті, нормативних і законодавчих документів тощо, виокремлено дефініції цих понять. Таким чином, «релігієзнавча грамотність (обізнаність)» та «релігієзнавча компетентність» – синонімічні поняття з дещо різними акцентами в дефініціях: перше є більш узагальненим, ширше звертається до загальносуспільного контексту і ціннісного компоненту, а друге – більш методологічне, звернене до системи освіти та місця в ній. З огляду на недостатнє теоретичне осмислення цієї проблеми в науковій спільноті запропоновано критерії рівнів сформованості релігієзнавчої компетентності, побіжно виокремлено основні шляхи їх набуття. Таких рівнів пропонується п’ять, і вони охоплюють діапазон від повної відсутності релігієзнавчої компетентності до її фахового рівня. У результаті зроблено обґрунтований висновок про те, що формування релігієзнавчої компетенції – один із ключів до успішної професійної діяльності та соціальної комунікації загалом. Варто відзначити, що надзвичайно низький рівень релігієзнавчої компетентності є проблемою не лише для України, крім того, формуванням на її основі компетенції займаються лише фахові заклади вищої освіти. Також окреслено основні шляхи формування непрофесійних рівнів. Таким чином, наголошено на необхідності проведення соціологічного дослідження для визначення наявних рівнів релігієзнавчої грамотності та компетентності в сучасному українському суспільстві для подальшого надання рекомендацій щодо підвищення ефективності її формування, що є нагальною, хоча й малоусвідомлюваною суспільною вимогою сьогодення, а отже – й освіти як віддзеркалення запитів суспільства.

Посилання

Здіорук, С. І., Токман, В. В. (2023). Державно-церковні та суспільно-релігійні відносини в умовах війни Росії проти України : (аналіт. доп.). НІСД. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2023.07

Кришмарел, В. (2016). Релігієзнавча компетентність у загальноосвітніх навчальних закладах: актуальність, генетика, складники. Український педагогічний журнал. 3, 66–73. URL: https://lib.iitta.gov.ua/713813/1/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BB3.pdf

Ломачинська, І., Ломачинський, Б. (2020). Інформаційна культура педагога в системі релігієзнавчої освіти. Освітологічний дискурс. 31 (4), 1–14. URL: https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/770

Нікольський, Є., Жабляк, М. (2022). Необхідність формування релігієзнавчої грамотності у підростаючого. Науковий вісник Карпатського університету імені Августина Волошина. 4, 22–31. URL: https://kau.com.ua/wp-content/uploads/2022/08/Naukovyj-Visnyk-4.pdf

Пометун, О. І. (2015). Реалізація компентнісного і діяльнісного підходів у сучасному підручнику історії. Український педагогічний журнал. 2, 146–157. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_2_14

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. (2020). Державний стандарт базової середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16

Разумков Центр. (2023). Оцінка громадянами ситуації в країні. Довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів. Ставлення до проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни (вересень 2023 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-

sytuatsii-v-kraini-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv-stavlennia-

do-provedennia-zagalnonatsionalnykh-vyboriv-v-ukraini-do-zavershennia-viiny-veresen-2023r?fbclid=IwAR3iQ0reKKox3dbeQIaiebeFz2vw12kgDn5gIUupi9ZWWGH3bTSQdQZh55w

Фуркало, В. (2020). Філософське підґрунтя релігієзначої освіти. Освітній дискурс. 24 (6), 91–98. URL: https://journal-discourse.com/files/pdf/2020_24 (6)-7.pdf ; DOI: 10.33930/ed.2019.5007.24 (6)-7

Bhui, K., Warfa, N., Edonya, P., McKenzie, K., Bhugra, D. (2007). Cultural competence in mental health care: A review of model evaluations. BMC Health Services Research. 7 (15). URL: http://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1800843/ ; DOI: 10.1186/1472-6963-7-15. 2007.

Griffith, J. L., Griffith, M. E. (2002). Encountering the sacred in psychotherapy. New York, NY : The Guilford Press.

Prothero, S. (2009). Religious Literacy: What Every American Needs to Know--And Doesn’t. HarperCollins.

Sobol, T. (2018). Analysis of the basic competences of PhD graduates in Religious Studies. Young Scientist. (10 (62)), 645–647. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/3856

Whitley, R. (2012). Religious competence as cultural competence. Transcult Psychiatry. 49 (2), 245–260. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4230460/#:~:text=Definitions%20of%20cultural%20competence%20

often,needs%20and%20orientations%20of%20patients. doi: 10.1177/1363461512439088

Whitley, R., Jarvis, G. E. (2015). Religious Understanding as Cultural Competence: Issues for Clinicians. Psychiatric Times. 32 (6). URL: https://www.psychiatrictimes.com/view/religious-understanding-cultural-competence-issues-clinicians

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-15

Як цитувати

Кришмарел, В. Ю., & Нікольський, Є. В. (2024). МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАУВАГИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛІГІЄЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ГРАМОТНОСТІ З ОГЛЯДУ НА СУЧАСНУ ОСВІТНЮ СИСТЕМУ УКРАЇНИ. Культурологічний альманах, (2), 4–11. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.1

Номер

Розділ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО