МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАУВАГИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛІГІЄЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ГРАМОТНОСТІ З ОГЛЯДУ НА СУЧАСНУ ОСВІТНЮ СИСТЕМУ УКРАЇНИ

Анотація

У статті поглиблено поняття формування в майбутніх фахівців широкого профілю релігієзнавчої компетентності та грамотності, підкреслено її соціально-професійну необхідність. Тему актуалізовано на основі прикладів останніх соціологічних досліджень, спостережень, з урахуванням загальних світових тенденцій. Релігієзнавчу компетентність розглянуто з двох позицій: як релігієзнавчу грамотність та як компетентність на основі опрацювання наукових досліджень із теми статті, нормативних і законодавчих документів тощо, виокремлено дефініції цих понять. Таким чином, «релігієзнавча грамотність (обізнаність)» та «релігієзнавча компетентність» – синонімічні поняття з дещо різними акцентами в дефініціях: перше є більш узагальненим, ширше звертається до загальносуспільного контексту і ціннісного компоненту, а друге – більш методологічне, звернене до системи освіти та місця в ній. З огляду на недостатнє теоретичне осмислення цієї проблеми в науковій спільноті запропоновано критерії рівнів сформованості релігієзнавчої компетентності, побіжно виокремлено основні шляхи їх набуття. Таких рівнів пропонується п’ять, і вони охоплюють діапазон від повної відсутності релігієзнавчої компетентності до її фахового рівня. У результаті зроблено обґрунтований висновок про те, що формування релігієзнавчої компетенції – один із ключів до успішної професійної діяльності та соціальної комунікації загалом. Варто відзначити, що надзвичайно низький рівень релігієзнавчої компетентності є проблемою не лише для України, крім того, формуванням на її основі компетенції займаються лише фахові заклади вищої освіти. Також окреслено основні шляхи формування непрофесійних рівнів. Таким чином, наголошено на необхідності проведення соціологічного дослідження для визначення наявних рівнів релігієзнавчої грамотності та компетентності в сучасному українському суспільстві для подальшого надання рекомендацій щодо підвищення ефективності її формування, що є нагальною, хоча й малоусвідомлюваною суспільною вимогою сьогодення, а отже – й освіти як віддзеркалення запитів суспільства.