РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.14Ключові слова:
релігійна ідентичність, термінологія, російсько-українська війна, наукові праці, огляд.Анотація
Стаття присвячена огляду наукових праць українських дослідників на тему релігійної ідентичності українців в умовах сучасної російсько-української війни у хронологічному порядку із 2014 по 2023 рік. В умовах війни українська спільнота зазнає глибоких змін масової свідомості, переосмислюючи саму себе та свою ідентичність. Існуючи як складний феномен, релігійна ідентичність змінюється як на суспільному, так і на індивідуальному рівні, адже вона є динамічною сукупністю, яка конструюється індивідами та спільнотами. Відповідно, це ставить перед нами завдання: розкрити кількісний і релігійно-тематичний склад наукових праць українських дослідників, присвячених релігійній ідентичності, а також виокремити теоретико-методологічні підходи їхніх авторів до розуміння релігійної ідентичності. Методологія дослідження окреслена принципами: об’єктивності, термінологічності, системності та когнітивності. Встановлено, що переважна кількість наукових праць присвячена релігійній ідентичності у християнстві. Конфесійно переважають праці, присвячені православ’ю (33 праці), протестантизму (3 праці) і уніатству – греко-католицизм (2 праці). Лише одна праця присвячена мусульманській релігії кримських татар, які представляють іслам. Визначено п’ять підходів до трактування українськими дослідниками релігійної ідентичності: цивілізаційний (представники якого стверджують, що з розпадом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і становленням України почалася цивілізаційна криза), глобалізаційний (представники якого стверджують, що релігія постає інструментом глобалізації), постсекулярний (представники якого досліджують вплив релігії на суспільство в Україні та порушують питання, чи збігаєтеся її розвиток із загальними тенденціями), прогностичний (представники якого роблять спробу прогнозувати подолання релігійної кризи), комплексний (представники якого розглядають релігійну ідентичність через взаємозв’язок з іншими типами ідентичності – громадянською, національною, етнічною, культурною тощо). Пропонується авторське визначення релігійної ідентичності як складного поліфункціонального феномену формування ідентичності, що ототожнює себе з певними релігійними традиціями, групами та володіє спільними цінностями. Безумовно, цей феномен перебуває біля початків традиційних і нових форм, які формують уявлення людини про себе, своє місце в суспільстві та саме суспільство.
Посилання
Арістова, А. (2016). ПостМайдан і процеси релігійної ре-ідентифікації. Суспільство, держава і церква у спектрі міждисциплінарних досліджень : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 9–10 вересня 2016 р.). (с. 3–4). Хмельницький: Хмельницький національний університет.
Арістова, А. (2019). Криза релігійної ідентичності: підходи до концептуалізації. Релігія та соціум, 1–2, (33–34), 94–100.
Борейко, Ю. (2016а). Конфесійна ідентичність православних українців в умовах сучасних викликів. Схід, 1, 54–58.
Борейко, Ю. (2016б). Повсякденність українського православного вірянина. Луцьк: Вежа-Друк. 380 с.
Борейко, Ю. (2018). Повсякденний вимір православного братського руху в Україні. Релігія та соціум, 1–2 (29–30), 98–104.
Борейко, Ю. (2019). Ідентичність православних віруючих у сучасній Україні. Історія релігій в Україні, 29, 178–185.
Воропаєва, Т. (2020). Трансформації колективної ідентичності громадян України: інтегративний аналіз. Молодий вчений, 12 (88), 244–250.
Горкуша, О. (2015). Особливості «постсекулярної доби» у світоглядному ландшафті сучасної України. Погляд експерта : 3 грудня 2015 р. Відкриті очі : блог. URL: http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2015/12/blog-post.html.
Горкуша, О., Филипович, Л. (2015). Революція гідності як об’єднуючий чинник українських конфесій і специфічний вияв екуменізму. Українське релігієзнавство, 73, 43–51. https://doi.org/10.32420/2015.73.457.
Горкуша, О. (2016). Світоглядна функція релігії та церковна ідентичність: виклики в сучасних координатах української дійсності. Українське релігієзнавство, 80, 31–47. https://doi.org/10.32420/2016.80.719.
Горкуша, О. (2019). Проблема співвідношення «цивілізаційної», «дійснісної» та «церковної» ідентичності як виклик для релігійних суб’єктів – репрезентантів позаукраїнських церковних центрів. Колодний, А. (Ред.) Релігійна безпека / небезпека України. (с. 47–58). Київ: Українська асоціація релігієзнавців.
Горохолинська, І. (2019). Постсекулярність: філософські та богословські інтенції сучасної релігійності. Чернівці: Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. 424 с.
Ємельяненко, Є. (2016). Релігійна ідентичність та маргінальність як інтегративне ядро національного самовизначення в Україні. Гілея, 108, 183–186.
Калач, В. (2018). Форми та рівні релігійної ідентичності: теоретико-методологічний аналіз. Українська полоністика, 15, 31–40.
Козловець, М. (2014). «Русский мир» як ідеологема сучасної російської ідентичності український контекст. Колодний, А. (Ред.) «Русский мир» Кирила не для України (с. 124–133). Київ: Українська асоціація релігієзнавців.
Колодний, А., Филипович, Л. (2020). Релігія як важливий чинник національного життя українців. Сучасні проблеми національно-культурної ідентичності: регіональний вимір : Збірник наукових статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (24–25 вересня 2020 р.). (с. 28–41). Полтава: Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка.
Недавня, О. (2017). Конфесійна ідентичність уніатської Церкви: висхідна за самовизначенням згідно Берестейських артикулів та вплив Реформації. Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності): матеріали Науково-практичної конференції, Галич, 18–19 травня 2017 р. (с. 269–275). Галич: Національний заповідник «Давній Галич».
Недавня, О. (2018) Релігійна ідентичність українських греко-католиків у глобалізовану секулярну добу: теоретичні новації і практичні їх вияви. Авраамічні релігії в Україні у визнанні плюралізму і толерантності як чинників української ідентичності: матеріали наукової конференції, Галич, 29 листопада 2018 р. (с. 41–50). Галич: Національний заповідник «Давній Галич».
Палагнюк, О. (2022). Ідентичність як сутнісне ядро соціальної солідарності. Наукові перспективи, 2 (20), 463–483. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-2 (20)-463-483.
Пирожков, С., Майборода, О., Шайгородський, Ю. (Ред.) (2016). Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії: національна доповідь. Київ: НАН України. 284 с.
Пирожков, С., Хамітов, Н. (2016). Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей. Вісник Національної академії наук України, 6, 45–52. https://doi.org/10.15407/visn2016.06.045.
Пирожков, С. (2017). Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії (Стенограма наукової доповіді на засіданні президії НАН України 29 березня 2017 р.). Вісник Національної академії наук України, 6, 42–50.
Саган, О. (Ред.) (2023). Георелігійні процеси і конфесійні трансформації в Україні. Київ: Світ Знань. 318 с.
Степико, М. (2017). Загальноукраїнська ідентичність – головний об’єкт гібридної війни Росії проти України: аналітична записка. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-12/identychnist-26c0e.pdf.
Титаренко, В. (2020). Релігійна ідентичність як проблема сучасного суспільства. Сучасні проблеми національно-культурної ідентичності: регіональний вимір : Збірник наукових статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (24–25 вересня 2020 р.). (с. 83–86). Полтава: Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка.
Tytarenko, V. (2021). Transformation of religious identity in the context of globalization: causes and consequences. Схід, 1, (171), 43–47. https://doi.org/10.21847/1728-9343.2021.1 (1).225560.
Филипович, Л., & Горкуша, О. (Ред.) (2014). Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка. Київ: Самміт-Книга. 650 с.
Филипович, Л. (2016а). Культура релігійного життя. Вибрані праці. Київ: Інтерсервіс. 584 с.
Филипович, Л. (2016б). Релігійні ідентичності в Україні: постановка проблеми. Українське релігієзнавство, 80, 47–52. https://doi.org/10.32420/2016.80.720.
Филипович, Л. (2017). Нові релігійні течії в Україні: загрози уявні і реальні. В Нормативно-правове регулювання діяльності новітніх релігійних рухів і сект: міжнародний досвід та українські перспективи : збірник матеріалів І Міжнародної науково-практичної конференції (30–31 березня 2017 р., Львів). (с. 5–10). Львів: Українські технології. URL: https://jakir.in.ua/biblioteka-yakir/materialy-konferentsii/41-41.html.
Филипович, Л. (2018). «Православний атеїст» як специфічна форма релігійної ідентичності в сучасній Україні. Історія релігій в Україні, 28, ІІ, 531–544.
Худавердієва, В. (2023). Релігія як структурна складова функціонування сучасного суспільства. Історія релігій в Україні, 33, 166–181. DOI: 10.33294/2523-4234-2023-33-1-166-181.
Цукур, О. (2021). Особливості конструювання особистістю православної ідентичності в умовах секуляризації суспільства. (Автореф. дис. … канд. психол. наук). Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ.
Шимко, О. (2019). Проблеми релігійної ідентичності в сучасній культурній традиції України. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Культурологія», 20, 8–13.
Якубович, М. (2016). Від Майдану до АТО: українські мусульмани в умовах військово-політичної кризи (2013–2016). Вінниця: Нілан, ТОВ «СІК ГРУП Україна». 157 с.
Яремчук, С., Дияк, В., & Тушко, К. (2023). Проблеми формування української культурної ідентичності в умовах війни. Грані, 26, 1, 105–111. https://doi.org/10.15421/172317.
Яроцький, П. (2015). Релігійний чинник денаціоналізації і становлення етноконфесійної ідентичності українців. Християнська традиція Київської Русі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Волинської православної духовної академії Української православної церкви Київського патріархату 19.05.2015 р. (с. 313–324). Луцьк: Волинська православна богословська академія.
Яроцький, П. (2017б). Реформація: інноваційність релігійної ідентичності й системи цивілізаційних цінностей. Андріївський вісник, 6, 123–139.
Яроцький, П. (2018). Визнання релігійної ідентичності й релігійного плюралізму як фундаменту релігійної свободи і стабільності міжрелігійних і суспільних відносин. Волинський благовісник, 6, 299–315. https://doi.org/10.33209/2519-4348-2018-6-299-314.
