ФІЛОСОФСЬКІ МЕЙНСТРИМИ ІНТЕЛЕКТУ СУЧАСНОГО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ

Анотація

У статті проаналізовано деякі наукові джерела стосовно інтелекту, розглянуто генезис поняття інтелекту, показано, що інтелект об’єктивний за змістом і при цьому суб’єктивний за ідеальною формою, тому що виражається в неповноті, однобічності, неадекватності відображення дійсності, яка задіяна в активній людській діяльності. Доведено, що зміст інтелекту характеризується органічною єдністю об’єктивної та суб’єктивної сторін. Розкрито дві складові структури інтелекту кожної людини, незважаючи на різні здібності до розумової діяльності, індивідуальність, неповторність, – гносеологічну і соціальну, гносеологічний і соціальний способи взаємозв’язку його складників та їх функціонування. Доведено, що гносеологічний складник характеризує зрілість мислення людини, специфіку і рівень пізнавальної та перетворюючої могутності її розуму і містить здатності людини: до цілеспрямованого, активного, адекватного відображення об’єктивної дійсності; до творчого рішення виникаючих проблем, при цьому переходячи від вирішення одного завдання до вирішення іншого; до опори на загальнонаукові та спеціальні методи пізнавальної діяльності; здатність до передбачення; до інтуїції. Охарактеризовано практичну і теоретичну форми інтелекту, які реалізуються в діяльності військовослужбовця. Висвітлено соціальні аспекти інтелекту: він є продукт довгого суспільно- історичного розвитку, основу якого становить процес матеріального і духовного виробництва; у ньому віддзеркалюється вся палітра сучасних суспільних відносин, а саме рівень демократичного, наукового, естетичного розвитку нашої держави, суспільного розподілу праці, особливо це проявляється в разі професійної спрямованості інтелекту; розподіл інтелекту за такими видами, як: вербальний, логічний, просторовий, професійний, фізичний, соціальний, духовний, творчий, практичний, академічний інтелект.