СВОБОДА ДІЇ ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЗАСІБ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.16

Ключові слова:

людина, свобода дії, свобода волі, громадянське суспільство, суспільне буття, демократичні цінності, негативна свобода.

Анотація

Статті присвячена дослідженню феномену свободи дії як універсального засобу реорганізації суспільного буття. Констатовано, що теоретико-методологічні проблеми свободи людини аналізується ще з часів появи перших творів світової літератури та залишаються дотепер однією з найактуальніших тем світової філософської думки, але народ України сьогодні пише свою дієву філософію свободи жертовним подвигом найкращих синів і доньок. Трагічна гуманітарна криза повномасштабної війни України проти російської федерації за свою незалежність та державний суверенітет загострила актуальність дослідження соціального генезису концепції свободи дії в сучасному світі панування цифрових технологій та штучного інтелекту й підтвердила пріоритетне значення свідомої практичної діяльності людини у контексті національного державотворення. Результатом проведеного нами дослідження стає комплексний соціально-філософський аналіз кардинальних концептуальних змін за схемою: античні уявлення про соціальну дієвість вільного громадянина держави – період панування суспільних практик модерністського проєкту розумної соціології – оформлення засад і принципів негативної свободи періоду Постмодерну, з метою єдиного гуманітарного підходу для вирішення сучасних проблем демократичного суспільства глобалізованого світу. Окремо звертається увага на такі інтелектуальні здобутки вітчизняних мислителів різних епох, як ідеї свободи нації П. Могили, «сродної» праці та принцип «нерівняної рівності» Г. Сковороди, а також про свободи громадянина всесвітньої держави П. Юркевича. Показано, що свобода дії безпосередньо пов’язана з індивідуальним буттям людини та її засвоєнням суб’єктивної системи цінностей. Діяльнісна особистість не стільки аналізує свої соціальні дії, скільки на основі унікального поєднання емоційно-почуттєвого сприйняття, творчо-вольових і логіко-раціональних пізнавальних здібностей оволодіває ними так само, як і світом, постійно впливаючи на реорганізацію суспільного буття.

Посилання

Габермас Ю. (2000). Структура перетворення у сфері відкритості. Львів: Літопис, 318.

Герасимова Е.М. (2020). Доктрина реалізації свободи в демократичному суспільстві: ідеал ш реальність. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. Вип. 2 (32). К.: НАУ, С. 5–9.

Могила П. (1988). Требник. 2-е вид. Канберра; Мюнхен; Париж, Ч. І. 946.

Орденов С.С. (2021). Неоліберальне заперечення свободи і демократії. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. Вип. 1 (33). Київ: НАУ, С. 58–64.

Платон. (1999). Горгій. Діалоги. Київ: Основи, С. 155–233.

Сковорода, Г. (1973). Повне зібрання творів: у 2-х т. Т. 1. Київ: Наук. думка, 531.

Фукідід. (1968). Промова Перікла (Фрагмент з історії Пелопоннеської війни). Антична література: Хрестоматія. К.: Радянська школа, 283-287.

Юркевич П. (2000) Історія філософії права. Філософія права. Філософський щоденник. Київ: Ред. журналу «Український світ», 756.

Descombes, V. (1993). Philosophie par gros temps [The Barometer of Modern Reason: On the Philosophies of Current Events]. Oxford University Press.

Hegel, G.W.F. (1996). Philosophy of Right. Kitchener: Batoche Books Limited.

Leibniz, G. W. (1996). New Essays on Human Understanding. Cambridge University Press.

Rousseau, J. J. (1968). Deputies or representatives. The Social Contract. (P. 49–51). Penguin Publishing Group.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-15

Як цитувати

Герасимова, Е. М. (2024). СВОБОДА ДІЇ ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЗАСІБ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ. Культурологічний альманах, (2), 145–151. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.16