ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВОЇ ОСВІТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ГРОМАДЯНСТВА: АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.23Ключові слова:
наукова освіта, громадянська наука, громадянська наукова освіта, аксіологічні пріоритети, евристичний потенціал.Анотація
Стаття присвячена дослідженню евристичного потенціалу наукової освіти для розвитку відповідального громадянства, сприяння формуванню критичного мислення, дослідницьких здібностей і навичок розв’язання проблем. Проаналізовано концепції громадянської науки та громадянської наукової освіти, їх аксіологічні пріоритети та потенційний вплив на суспільство. Наголошено на необхідності зміни підходу до розуміння науки, заохочуючи критичний аналіз зв’язків між науковими ідеями та соціальними структурами, підкреслено важливість прозорості в громадянській науці, актуалізовано роль залучення громад у зміцнення довіри між науковцями та громадськістю. Стаття також розглядає моральну мету наукової освіти, спрямовану на пом’якшення суспільного скептицизму щодо науки та сприяння прийняттю етичних рішень. Крім того, аналізуються різні модальності громадянської науки та громадянської наукової освіти, а також їх роль у суспільному прогресі, підкреслюється значення наукової освіти у вихованні відповідальних громадян, здатних критично оцінювати інформацію та сприяти суспільному прогресу.
Посилання
Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Cohn, J. (2008). Citizen Science: Can Volunteers Do Real Research? BioScience, 58 (3), 192–197.
Cooper, C., Dickinson, J, Phillips, T. and Bonney, R. (2007). Citizen science as a tool for conservation in residential ecosystems. Ecology and Society, 12 (2), 11.
English, P.B., Richardson, M.J., & Garzón-Galvis, C. (2018). From crowdsourcing to extreme citizen science: Participatory research for environmental health. Annual Review of Public Health, 39, 335.
Flanagan. C., Gallay, E.E., & Pykett, A. (2022). Civic science: Addressing racial inequalities in environmental and science, technology, engineering, and math education. Child Development Perspectives, 16, 223–230. https://doi.org/10.1111/cdep.12467.
Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge and the discourse on language (A.M.S. Smith, Trans.). New York, NY: Pantheon.
Habermas, J. (1971). Knowledge and human interests. London: Heinemann.
Hemment, D., Ellis, R. and Wynne. B. (2011) Participatory mass observation and citizen science. Leonardo, 44 (1), 62–63.
Irwin, A. (1995). Citizen Science: A Study of People, Expertise and Sustainable Development. Routledge, London.
Latour, B. (2005). Reassembling the social: An introduction to actor-network-theory. Oxford, UK: Oxford University Press.
Levy, B.L.M., Oliveira, A.W., & Harris, C.B. (2021, August 26). The potential of “civic science education”: Theory, research, practice, and uncertainties. Science Education, 105 (6), 1053–1075. https://doi.org/10.1002/sce.21678.
Riesch, H. and Potter, C., (2014). Citizen science as seen by scientists: Methodological, epistemological and ethical dimensions. Public Understanding of Science, 23 (1): 107–120.
Bonney, R., Cooper, C.B., Dickinson, J., Kelling S., Phillips, T., Rosenberg, K.V., & Shirk, J. (2009, December). Citizen Science: A Developing Tool for Expanding Science Knowledge and Scientific Literacy. BioScience, 59 (11), 977–984. https://doi.org/10.1525/bio.2009.59.11.9.
Rudolph, J.L. (2020). The lost moral purpose of science education. Science Education, 104 (5), 895–906.
Warmbrod, L., Trotochaud, M., & Connell, N. (2019). The scientist citizen and the citizen scientist: Blurring the lines. ILAR Journal, 60 (1), 5–8.
