ІСТОРИЧНІ ОСВІТНІ ТРАДИЦІЇ ТА ЇХ МІСЦЕ У СУЧАСНИХ СТРАТЕГІЯХ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.32Ключові слова:
громадянська компетентність, освіта, стратегії розвитку, критичне мислення, цифровізація.Анотація
У роботі досліджено стратегії розвитку громадянського суспільства, визначено ролі освіти та критичного мислення у формуванні сучасного громадянина. У статті здійснено спробу на засадах системного й контент- аналізу розглянути сильні й вразливі аспекти стратегій державної політики щодо формування громадянського суспільства та громадянської освіти, з огляду на сучасні умови воєнного стану, активної цифровізації навчального процесу тощо. На підставі розгляду окремих законодавчих ініціатив визначено, що в Україні формування стратегій розвитку громадянського суспільства відбулося на початку ХХІ ст., тоді як у країнах центральноєвропейського регіону такі документи уже функціонували. Державні інституції поступово усвідомлювали роль громадянського суспільства, хоча відсутність обов’язкових індикаторів його розвитку продемонструвала слабкість таких проєктів. Якщо перші документи більше схожі на декларації, що виявляють певні маркери для розвитку, то поступовий перехід до конкретних формулювань, впровадження реальних ініціатив дало змогу розвивати громадянську освіту через поєднання різних елементів традиційності та інноваційності. З огляду на акцент на необхідності розвитку критичного мислення, медіаграмотності наявні регуляторні документи визначають реальні сучасні особливості формування громадянської компетентності у середовищі здобувачів освіти. У статті окремо наголошено на тому, що існує потреба в доповненні наявних документів із використанням нових актуальних інструментів, які пропонують механізми цифровізації та дистанційного навчання в освіті. У висновках акцентовано, що використання нового сучасного цифрового інструментарію навіть в екстремальних умовах сьогодення дозволило б продовжувати розвивати громадянську компетентність серед здобувачів освіти, звертаючись не лише до особливостей навчального процесу, але й до актуальних нині тенденцій самоосвіти, освіти протягом життя та інших важливих факторів набуття теоретичних знань і практичних навичок у сучасному світі.
Посилання
Андрійчук, Т. (2020). Державна підтримка розвитку громадянського суспільства в Україні у 2007–2020 роках: стратегічні завдання та механізми реалізації. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 4 (48), 36–42. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.4 (48).232688.
Бобро, Н. (2024). Сталий економічний розвиток в умовах цифрової трансформації. Агросвіт, 1, 56–60. https://doi.org/10.32702/2306-6792.2024.1.56.
Бондарчук-Ладна, О. (2023). Громадянське суспільство: наукові підходи до визначення. Наукові інновації та передові технології, 12 (26). https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12 (26)-216-226.
Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки: Указ Президента України № 487 від 27.09.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text.
Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 710-р від 08.10.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-р#Text.
Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1035-р від 20.06.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2007-р#Text.
Bobro, N. (2024). Key factors and structures of the development of the digital transformation of the economy. Věda a perspektivy, 1 (32), 9–14. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2024-1 (32)-9-14.
Johnson, R. H., & Hamby, B. (2015). A Meta-Level Approach to the Problem of Defining ’Critical Thinking’. Argumentation, 29 (4), 417–430. https://doi.org/10.1007/s10503-015-9356-4.
Kuzheliev, M., Zherlitsyn, D., Nechyporenko, A., Lutkovska, S., & Mazur, H. (2023). Distance learning as a tool for enhancing university academic management processes during the war. Problems and Perspectives in Management, 21 (2), 23–30. URL: https://www.businessperspectives.org/index.php/journals/problems-and-perspectives-in-management/
issue-2-spec-issue-3/distance-learning-as-a-tool-for-enhancing-university-academic-management-processes-during-
the-war.
Mulalić, A. (2022). Teaching Critical Thinking Skills in Higher Education: Some Reflections. Academic Perspective Procedia, 5 (1), 174–182. https://doi.org/10.33793/acperpro.05.01.17.
Parshyn, I., & Mereniuk, K. (2023). The Chivalric Traditions and Their Receptions in Galician-Volynian State (13th – 14th centuries). Journal of History Culture and Art Research, 12 (3), 68–78. https://doi.org/10.7596/taksad.v12i3.3240.
Pettersson, H. (2019). The Conflicting Ideals of Democracy and Critical Thinking in Citizenship Education. Philosophy of Education, 75, 355–368. https://doi.org/10.47925/75.2019.355.
Vergara Garavito, J., & Rodríguez, M. S. (2020). Critical thinking and its importance in doctoral education. Revista Lasallista de Investigación, 16 (2), 179–186. https://doi.org/10.22507/rli.v16n2a15.
