СПЕЦИФІКА ЕСТЕТИЧНОГО У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.46Ключові слова:
діалектичний розвиток, самоідентифікація, візуальне сприйняття, соціокультурна трансформація, естетичне виховання.Анотація
Сучасний етап формування культурного середовища в Україні реалізується на фоні актуалізації проблематики духовної безпеки нації та збереження художньо-естетичних національних традицій. Фундаментальне значення естетичного впродовж трансформації культурних процесів підтверджує взаємозалежність діалектики розвитку культури та процесів естетичного сприйняття та естетичної визначеності. Дослідження має на меті аналіз актуальної специфіки естетичного під час формування сучасної української культури, а також прогностичний розвиток його впливу в майбутньому. У статті було здійснено розгляд та оцінку аспектів впливу естетики на культурне середовище. У роботі аналізуються соціокультурні функції естетичної культури, її місце та роль в умовах трансформації сучасного українського суспільства. Ідентифіковано низку викликів, що супроводжують зростання ролі естетичного в нинішньому соціокультурному просторі. Дослідження проводилось з використанням загальнонаукових методів пізнання: абстрактно-логічного та порівняльного аналізу, абстрагування, індукції та дедукції, а також методів конкретизації та формалізації. Встановлено, що сутність пріоритету естетичного в процесах культурної трансформації полягає у формуванні повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного, засвоєнні естетичних понять, позиціонуванні ідеалів у розвитку творчих задатків. Обґрунтовано необхідність у стимулюванні дискурсу та адаптаційній динаміці препозицій у сфері дослідження. Розглянуто питання естетичного виховання в українському суспільстві. Доведено, що репрезентовані натепер окремими напрямами розвитку естетичне і культурне перебувають у постійній взаємозалежності, що зумовлено спільною основою. Зроблено висновок, що нагальність визнання проблематики естетичного у системі культурної трансформації належить до першочергових пріоритетів естетично-культурного перетворення суспільного розвитку. Результати дослідження можуть мати практичну цінність для процесу формування сучасної української культури в контексті глобалізації дуалістичності тенденцій соціокультурної трансформації.
Посилання
Беценко, Т. П. (2019). Мовно-естетичні знаки української культури як невідʼємні складники поетичного лінгвостилю (на прикладі мовотворчості Івана Малковича). Філософія науки: традиції та інновації: науковий журнал, 1 (19), 172–181. URL: http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8374.
Герчанівська, П. Е. (2023). Стратегічні проблеми культурної політики в повоєнній Україні. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал, 2, 3–8. DOI: 10.32461/2226-3209.2.2023.286867.
Дзьобань, О. П., Прудникова, О. В. (2019). Інформаційна та національна культури українського соціуму: проблеми кореляції. Інформація і право, (3), 16–27.
Міронова, Т. В. (2021). «Художні» та «візуальні» образи у сучасному образотворчому мистецтві. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал, 1, 64–70. URL: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3282.
Прищенко, С. (2020). Екологія культури: візуальні стереотипи в рекламі vs креативні технології. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 3 (2), 221–240. https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.2.2020.220081.
Рогожа, М. (2023). Збереження культурної спадщини України в умовах війни: практики міжнародної взаємодії. Українські культурологічні студії, 12 (1), 10–14. DOI: https://doi.org/10.17721/UCS.2023.1 (12).
Солоділова, О. В. (2021). Сучасні особливості формування естетичної свідомості. Гілея: наук. вісник. Філософські науки, 160, 84–91. URL: http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/6635.
Станіславська, К. (2023). Мистецьке, художнє, візуальне, видовищне: до питання базової термінології в естетичній царині сучасної культури. Аудіовізуальне мистецтво, 32. https://doi.org/10.34026/1997-4264.32.2023.281332
Тормахова, А. (2022). Мистецькі практики під час війни: український вимір. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство, 40. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi40.547.
Хохлов, А. (2021). Мистецтво – засаднича складова естетичного навчання в контексті форму вання особистості громадянина. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 100, 281–291. 10.33216/2220-6310-2021-100-1-281-291.
Cahn, S. M., Ross, S., & Shapshay, S. L. (2020). Aesthetics: a comprehensive anthology. John Wiley & Sons. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=fDXnDwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP9&dq=modern+culture+
and+aesthetics&ots=PzVSw5tjOJ&sig=OdXT3aB3jJFOfvQsaipZIW8fsV8&redir_esc=y#v=onepage&q=modern%20culture%20and%20aesthetics&f=false.
Filimonova-Zlatohurska, Y., Poperechna, G., Nikolenko, K., Poliuha, V., & Shevel, I. (2023). Transformation of the cultural development of the Ukrainian people in the context of military realities: philosophical reflections on dilemmas. Amazonia Investiga, 12 (63), 224–232. https://doi.org/10.34069/AI/2023.63.03.21.
Kuipers, G., Franssen, T., & Holla, S. (2019). Clouded judgments? Aesthetics, morality and everyday life in early 21st century culture. European Journal of Cultural Studies, 22 (4), 383–398. https://doi.org/10.1177/1367549419861634.
Lambert, B., Kontonatsios, G., & Mauch, M. (2020). The pace of modern culture. Nat Hum Behav, 4, 352–360. https://doi.org/10.1038/s41562-019-0802-4.
Loukianov, A. (2023). To the cultural turn and back again: the relevance of aesthetics to the possibility of sustainable futures. Consumption and Society, 2 (1), 146–157. https://doi.org/10.1332/NHOW1883.
van Lente, H., Peters, P. (2022). The future as aesthetic experience: imagination and engagement in future studies. Eur J Futures Res, 10. https://doi.org/10.1186/s40309-022-00204-8.
