МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ У НАУКОВІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.26Ключові слова:
епістемологія, наукова освіта, епістемологічні інновації, критичне мислення, філософія наукиАнотація
Зміст статті зосереджується на важливості інтеграції епістемологічних інновацій у сферу наукової освіти. У сучасному світі, де швидкі технологічні зміни та глобальні виклики вимагають від спеціалістів не лише глибоких знань, а й здатності критично мислити та адаптуватися, роль епістемології стає особливо актуальною. Епістемологія як філософська дисципліна, що досліджує природу знань, їхні структуру та межі, відіграє ключову роль у формуванні методологічних основ наукового пізнання. Ця стаття висвітлює, як епістемологічні підходи впливають на розвиток критичного мислення та наукового світогляду студентів, а також на підготовку висококваліфікованих фахівців. Виклад основного матеріалу статті починається з огляду основних епістемологічних концепцій, які вже застосовуються у сфері освіти, та їхнього впливу на дидактичні стратегії. Автор розглядає інтерактивні та міждисциплінарні методики, які стимулюють активну участь студентів у навчальному процесі, та підкреслює важливість теоретичного засвоєння матеріалу через практичну діяльність. Зокрема, на прикладі вивчення наукових методів Чарльза Дарвіна показано, як глибоке розуміння епістемологічних аспектів допомагає студентам краще усвідомлювати логіку наукових досліджень та значення емпіричних даних. Далі у статті висвітлюється, як сучасні епістемологічні інновації сприяють інтеграції технологічних досягнень у науковий процес. Зокрема, автор аналізує вплив машинного навчання та штучного інтелекту на методи збору й аналізу даних, що відкриває нові перспективи для наукових досліджень. Розглянуто, як епістемологічні підходи допомагають формувати етичні стандарти в наукових дослідженнях, особливо в контексті збору та використання біомедичних даних. Висновки статті підкреслюють, що сучасна наукова освіта потребує не лише знань і навичок, а й глибокого розуміння епістемологічних основ, які дають змогу критично оцінювати інформацію та розробляти нові наукові методики. Інтеграція філософії науки в освітні програми, за словами автора, забезпечує студентів інструментами для ефективної та відповідальної наукової діяльності, сприяючи формуванню справжнього наукового світогляду.
Посилання
Капіца, В.Ф. (2018). Філософія науки: інноваційна методологія та епістемологія ноосферного зросту знань: монографія. Книга 3. Кривий Ріг: КНУ. http://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3521
Ковальова, О.А. (2020). Проблемні питання ідентифікації наукової освіти в українській педагогічній науці. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, 2(25), 144–151. https://doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(25)-144-151
Miteu, G.D. (2024). Ethics in scientific research: A lens into its importance, history, and future. Annals of Medicine & Surgery, 86(5), 2395–2398. https://doi.org/10.1097/MS9.0000000000001959
Прудченко, І. (2012). Педагогічна епістемологія Лі Дж. Шульмана: еволюція знань учителя. Вища освіта України, 1, 67–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vou_2012_1_13
Розман, І.І. (2022). Епістемологія: філософські засади наукової діяльності. Наукові інновації та передові технології, 4(6), 177–183. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-4(6)-177-183
Shulman, L.S. (1987). Knowledge and teaching: Foundations of the new reform. Harvard Educational Review, 57(1), 1–21.
Silva, M.A. da, & Santos, D.C.F.O. dos. (2024). The importance of epistemological discussion in contemporary times and the contribution of Freire’s critical pedagogy to education. Seven Editora, 315–331. Retrieved from https://sevenpublicacoes.com.br/index.php/editora/article/view/4467
Sousa, C. (2016). The scientific methods of biology, starting with Charles Darwin. The American Biology Teacher, 78(2), 109–117. https://doi.org/10.1525/abt.2016.78.2.109
Xu, Z., Tang, N., Xu, C., Cheng, X. (2021). Data science: Connotation, methods, technologies, and development. Data Science and Management, 1(1), 32–37. https://doi.org/10.1016/j.dsm.2021.02.002