ФІЛОСОФІЯ НАДІЇ: ОПТИМІЗМ ЯК ДУХОВНА ОПОРА КРИЗОВИХ СУСПІЛЬСТВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.38Ключові слова:
філософія надії, оптимізм, суспільна криза, ризики, соціальні проблемиАнотація
Філософія надії й оптимізму є важливим складником вивчення людської психології та соціальних механізмів, що сприяють подоланню кризових ситуацій. Вона становить основу для розуміння того, як люди й суспільства можуть відновлюватися після великих потрясінь – війн, економічних криз, природних катастроф чи політичних конфліктів. У запропонованому дослідженні здійснено теоретичний аналіз філософії надії в контексті класичних і сучасних філософських концепцій, а також розглянуто роль оптимізму як ресурсу в умовах кризи. Особлива увага приділяється вивченню функцій надії в психологічному, соціальному, політичному й економічному контекстах.Звернено увагу на важливість надії як механізму підтримки психічної стабільності індивідів, а також як засобу зміцнення соціальної солідарності й мобілізації колективних зусиль. Визначено, що оптимізм може відігравати ключову роль у формуванні конструктивних стратегій відновлення, коли він поєднується з критичним аналізом ситуації – цей підхід отримав назву «реалістичний оптимізм». Окрему увагу приділено ризикам, які супроводжують надмірний або ілюзорний оптимізм у кризових умовах, коли безпідставна віра у швидке покращення може призвести до соціальної апатії, цинізму чи психологічного виснаження. Ілюзії надії, які не підкріплені реальними діями чи планами, часто зумовлюють загострення криз і навіть поглиблення соціальних проблем. Водночас філософія надії вказує на важливість підтримки реалістичного підходу до аналізу кризових ситуацій і необхідності активних дій для їх подолання.У висновках підкреслено важливість філософії надії як ключового елемента відновлення суспільств, що переживають складні і тривалі кризи. Реалістичний оптимізм допомагає формувати позитивний, але обґрунтований погляд на майбутнє, що сприяє створенню умов для сталого розвитку навіть у часи глобальних потрясінь.
Посилання
Борисова, Т. (2023). Філософський портрет феномену «надія» в поглядах Г. Марселя. Актуальні проблеми філософії та соціології. № 41. С. 9–14.
Доброносова, Ю. (2024). Горизонт майбутнього та екзистенціал надії в умовах війни. Актуальні проблеми філософії та соціології. № 47. С. 26–31.
Марсель Г. Homo viator. Київ : KM «Academia», Університетське видавництво «Пульсари», 1999. 320 с.
Степура, Є. (2018). Проблема дослідження оптимізму як чинника дій політика у кризовому суспільстві. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. СумДПУ імені А. С. Макаренка. Суми. С. 98–100.
Стейнберг Гусман, Д. Оптимізм і філософія. URL: https://newacropolis.org.ua/articles/optymizm-i-filosofiia.
Таран, Г. (2024). Філософія надії та відновлення: виклики та перспективи для післявоєнної України. Філософія управління. № 2. С. 48–56.
Хугаард, Р. 3 причини, чому оптимізм кращий за благополуччя під час кризи. https://www.potentialproject.com/insights/the-3-reasons-why-optimism-is-better-than-well-being-in-times-of-crisis.
Bloch, E. (1985). Das Prinzip Hoffnung. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Gili, G., Mangone, М. (2023). Is a Sociology of Hope Possible? An Attempt to Recompose a Theoretical Framework and a Research Programme. The American Sociologist. № 54. Р. 7–35. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s12108-022-09539-y.
Milona, М. (2020). Philosophy of Hope. In book: Historical and Multidisciplinary Perspectives on Hope. Р. 99–116.
Wider, W., Taib, N., Khadri, M., Yip, F., Lajuma, S., Punniamoorthy, P. (2022). The Unique Role of Hope and Optimism in the Relationship between Environmental Quality and Life Satisfaction during COVID-19 Pandemic. Public Health. № 19. Р. 61–76.
