РОЛЬ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.22Ключові слова:
філософія, освіта, роль освіти, інтелектуальний розвиток, пізнання, філософські концепції, культурний розвиток, критичне мислення.Анотація
У статті проведено філософський аналіз ролі освіти у формуванні процесу пізнання. Освіта розглядається як важливий фактор у розвитку і становленні інтелектуальних, культурних та соціальних аспектів особистості. Подано дослідження різних філософських концепцій і підходів до розуміння природи пізнання через призму освіти. У статті приділено увагу взаємозв’язку між освітою та пізнанням. Проаналізовано, як освіта сприяє формуванню та розвитку пізнавальних здібностей особистості та впливає на її здатність до аналізу, критичного мислення та розуміння світу навколо. У статті обговорено важливість взаємодії між освітою та пізнанням для формування інтелектуального потенціалу суспільства. З’ясовано, як освіта впливає на зміни в суспільстві, сприяючи розвитку нових ідей, технологій та культурних парадигм. Дослідження відкриває перспективи для подальших роздумів та досліджень у галузі освіти та пізнання. Автори підкреслюють значення цих аспектів для формування глибокого розуміння сутності освіти та її впливу на розвиток індивідуальності та суспільства загалом. Стаття підкреслює важливість освіти як основного чинника у формуванні та розвитку пізнавальних здібностей особистості. Представлений філософський аналіз підтверджує, що освіта не лише сприяє збагаченню знань, але й впливає на формування критичного мислення, аналітичних навичок та здатності до самостійного та творчого мислення. Дослідження також підкреслює важливість взаємодії між освітою та пізнанням для подальшого розвитку суспільства. Освіта не лише сприяє інтелектуальному зростанню окремої особистості, але й має величезний потенціал для створення нових знань та інновацій, які впливають на культурний, соціальний та економічний розвиток суспільства. Результати дослідження можуть бути корисними для педагогів, дослідників, філософів та всіх, хто цікавиться питаннями освіти, розвитку особистості та пізнання. Вони сприятимуть подальшій рефлексії над сутністю освіти та її роллю у сучасному світі. Висновки дослідження підкреслюють актуальність подальших наукових досліджень у галузі освіти та пізнання. Розуміння взаємозв’язку між цими двома процесами сприятиме вдосконаленню методів навчання та виховання, що допомагатиме як особистісному, так і соціальному розвитку суспільства.
Посилання
Авраменко, У. (2024). Філософія, етика та деонтологія як фундамент профілактики професійного вигоряння в системі інклюзивної освіти. Scientific Collection “InterConf+”, № 41 (185), 136–141.
Гальченко, М. (2023). Генеза наукової освіти в епістемології і філософії. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, № 1.30, 13–18.
Гончаренко, К. (2023). Місце філософії в освіті: наш формат. Вища освіта України, № 2, 32–37.
Горбунова, Л. (2016). Ключові компетенції у транснаціональному освітньому просторі: визначення та імплементація. Інститут вищої освіти НАПН України, НПУ імені М. Драгоманова, № 2 (19), 97–117.
Ільченко, A. (2020). Філософські засади становлення та розвитку гуманістичної парадигми освіти. Філософські обрії. № 43, 123–133.
Продан, В. (2023). Філософія сучасної освіти: сутність, зміст та спрямованість. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Серія ПРАВО. Вип. 77. Ч. 1, 131–135.
Рудомьотов, Р. (2023). Освіта як особлива форма філософської рефлексії. VISNYK OF THE LVIV UNIVERSITY. Філософсько-політологічні студії. Вип. 48, 145–152.
Bekh, V., et al. (2021). Education as a way of human existence in a postmodern society. Postmodern Openings, 12.3, 1–14.
Christensen J. et al. (2020). Human capital and administrative burden: The role of cognitive resources in citizenstate interactions. Public Administration Review, № 80.1, 27–136.
Cox, D., et al. (2022). Theoretical frameworks in social work education: A scoping review. Radical Challenges for Social Work Education, 18–43.
Giang, N. et al. (2021). Exploring the readiness for digital transformation in a higher education institution towards industrial revolution 4.0. International Journal of Engineering Pedagogy, № 11.2, 4–24.
Hashim, M., et al. (2022). Emergent strategy in higher education: postmodern digital and the future? Administrative Sciences, 12.4 (196), 1–24.
Hashim, M., Ashmel, M., Tlemsani, I., Matthews, R. (2022). Higher education strategy in digital transformation. Education and Information Technologies, № 27.3, 3171–3195.
Kien, G. (2021). Postmodernism trumps all: The world without facts. Qualitative Inquiry, 27 (3–4), 374–380.
Oliveira, K, Souza, R. (2022). Digital transformation towards education 4.0. Informatics in Education, № 21.2, 283–309.
Peters, M., Tesar, M., & Jackson, L. (2020). After postmodernism in educational theory? A collective writing experiment and thought survey. What Comes After Postmodernism in Educational Theory? Routledge, 3–12.
Pokrovskaia, N., et al. (2020). Intellectual analysis for educational path cognitive modeling: digital knowledge for post-modern value creation. Wisdom 1, 14, 69–76.
Roliak, A., et al. (2021). Problem-based learning in pedagogic tertiary education: European context through Denmark environment. Independent Journal of Management & Production, 12.3, 71–84.
Searle, R. (2021). Postmodernism and the western rationalist tradition. Campus Wars. Routledge, 28–48.
Shaeffer, S.F. (2019). Inclusive education: A prerequisite for equity and social justice. Asia Pacific Education Review, 1–12.
Zabolotska, O. et al. (2021). Digital competencies of teachers in the transformation of the educational environment. Journal of Optimization in Industrial Engineering, 14 Special Issue, 25–32.