ФЕНОМЕН ВІДМЕЖУВАННЯ ЛЮДИНИ ВІД СВІТУ У СВІДОМОСТІ БАЧЕННЯ СЕБЕ РЕАЛЬНОГО ТА УЯВНОГО
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.12Ключові слова:
відмежування, свідомість, реальність, уява, психологія, література, культура, мова, поезія, драматургія.Анотація
У статті глибоко проаналізовано складне явище відділення людини від світу у свідомості зі сприйняттям себе як реальної й уявної істоти. Основною метою є розуміння зв’язку між внутрішнім світом людини та зовнішнім середовищем, а також вплив цього взаємозв’язку на формування та розвиток особистості. У дослідженні розглянуто різні психологічні аспекти, зокрема й механізми відчуження від реальності та механізми уяви, які впливають на сприйняття самого себе та навколишнього світу, досліджено літературні, культурні та мистецькі аспекти цього явища. Проаналізовано твори відомих письменників і поетів, які відтворюють внутрішній світ персонажів та їхні спроби наблизитися або віддалитися від реальності через уяву. Особлива увага приділяється ролі мови, поезії та драматургії в цьому процесі, а також аналізу впливу культурного контексту на формування свідомості. Додатково у статті висвітлюються літературні та культурні аспекти вивчення відділення людини від світу у свідомості. Наголошено, що українська література багата на твори, що досліджують тему внутрішнього світу героїв і їхньої реальності. Ці твори відображають широкий спектр емоцій – від радості та щастя до туги та відчуженості, створюючи глибокі аналогії між внутрішнім і зовнішнім світом людини. Мова в цьому контексті виступає важливим інструментом у формуванні та вираженні внутрішнього світу. Поезія та драматургія дозволяють авторам і героям відтворити свої переживання та конфлікти, що допомагає читачам і глядачам краще зрозуміти внутрішній світ героїв. Отже, літературні та мистецькі твори не лише відображають індивідуальність героїв, але й виявляють ширші культурні та соціальні контексти, що впливають на їхнє сприйняття світу. Розуміння цих аспектів допомагає глибше зрозуміти феномен відділення людини від світу у свідомості.
Посилання
Коткова, Л. (2023). Мова як ключовий лінгвоментальний образ поетичної картини світу Сергія Жадана (на матеріалі збірки «Скрипниківка»). Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки», 109 (23), 220–233. https://doi.org/10.31654/2520-6966-2023-23f-109-220-233.
Шевченко, Ю. (2017). Сучасна українська драматургія: традиції та новаторство. Київ: Критика.
Юган, Н. (2019). Фантастика та фантасмагорія в сучасній українській драматургії (конфлікт та персонаж). Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки», (17), 202–214. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2019-0-16-21.
Hall, S. (2017). Representation: Cultural Representations and Signifying Practices. Sage Publications Ltd.
Sterling, J., Jost, J.T., & Bonneau, R. (2020). Political psycholinguistics: A comprehensive analysis of the language habits of liberal and conservative social media users. Journal of personality and social psychology, 118 (4), 805.
Lakoff, G., & Johnson, M. (2014). Metaphors We Live By. University of Chicago Press.
Luhmann, N. (1995). Social Systems. Stanford University Press.
Parfit, D. (2012). Reasons and Persons. Clarendon Press.
Richardson, A. (2018). Imagination and Reality: Psychological Aspects of Imagination and Its Influence on World Perception.
Sacks, O.W. (2022). The Man Who Mistook His Wife for a Hat. Pan Macmillan.
Sartre, J.P. (2018). Being and Nothingness. Routledge.
Taylor, C. (2016). Sources of the Self: The Making of the Modern Identity. Harvard University Press.
Tyumen, Y.S. (2020). Psychological mechanisms of separation in modern society. Modern Psychology, 3.
Winnicott, D.W. (2018). Playing and Reality. Routledge.