ФЕНОМЕН ВІДМЕЖУВАННЯ ЛЮДИНИ ВІД СВІТУ У СВІДОМОСТІ БАЧЕННЯ СЕБЕ РЕАЛЬНОГО ТА УЯВНОГО

Анотація

У статті глибоко проаналізовано складне явище відділення людини від світу у свідомості зі сприйняттям себе як реальної й уявної істоти. Основною метою є розуміння зв’язку між внутрішнім світом людини та зовнішнім середовищем, а також вплив цього взаємозв’язку на формування та розвиток особистості. У дослідженні розглянуто різні психологічні аспекти, зокрема й механізми відчуження від реальності та механізми уяви, які впливають на сприйняття самого себе та навколишнього світу, досліджено літературні, культурні та мистецькі аспекти цього явища. Проаналізовано твори відомих письменників і поетів, які відтворюють внутрішній світ персонажів та їхні спроби наблизитися або віддалитися від реальності через уяву. Особлива увага приділяється ролі мови, поезії та драматургії в цьому процесі, а також аналізу впливу культурного контексту на формування свідомості. Додатково у статті висвітлюються літературні та культурні аспекти вивчення відділення людини від світу у свідомості. Наголошено, що українська література багата на твори, що досліджують тему внутрішнього світу героїв і їхньої реальності. Ці твори відображають широкий спектр емоцій – від радості та щастя до туги та відчуженості, створюючи глибокі аналогії між внутрішнім і зовнішнім світом людини. Мова в цьому контексті виступає важливим інструментом у формуванні та вираженні внутрішнього світу. Поезія та драматургія дозволяють авторам і героям відтворити свої переживання та конфлікти, що допомагає читачам і глядачам краще зрозуміти внутрішній світ героїв. Отже, літературні та мистецькі твори не лише відображають індивідуальність героїв, але й виявляють ширші культурні та соціальні контексти, що впливають на їхнє сприйняття світу. Розуміння цих аспектів допомагає глибше зрозуміти феномен відділення людини від світу у свідомості.