КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ЇЇ АТРАКТИВНІСТЬ ЯК РЕСУРС РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ДЕСТИНАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВЩИНИ)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.44Ключові слова:
культурна спадщина, Київщина, атрактивність, туристично-рекреаційні дестинаціїАнотація
У центрі дослідження – культурна спадщина України (матеріальна і нематеріальна), яка в сучасних непростих соціокультурних умовах є не лише інструментом збереження національної ідентичності, а й стратегічним ресурсом розвитку туристично-рекреаційних дестинацій, здатним активізувати локальний розвиток, формувати позитивний імідж регіонів і забезпечити конкурентоспроможність на туристичному ринку. Київщина в цьому контексті виступає показовим прикладом: у сфері культурної спадщини регіон має значний потенціал, атрактивний ресурс якого заснований на давній історії, сакральній архітектурі, фольклорно-етнографічній спадщині, козацькому минулому та музейному комплексі; та має не лише охоронну, а й економічну та креативну цінність. Атрактивність (привабливість) культурної спадщини як ресурсу розвитку туристично-рекреаційних дестинацій розглядається через кілька ключових параметрів: унікальність об’єкта (автентичність, історична цінність); емоційний і естетичний вплив на відвідувача; символічне значення та «вписаність» у культурну пам’ять; доступність і сервісну інфраструктуру; можливість для глибокого культурного досвіду (інтерактивність, участь у ритуалах, святах, майстер-класах). Акцент робиться на локальних громадах, сучасних технологіях (аудіогіди, цифрова картографія, мобільні застосунки) та якісному культурному продукті – це є ключовим аспектом сталого використання спадщини Київщини. Наголошується, що культурна спадщина Київщини – це не лише архів історії, а жива тканина сучасної ідентичності, що потребує нових способів актуалізації, естетизації та включення у простір туристично- рекреаційної взаємодії. Її атрактивний ресурс полягає у здатності викликати глибокі емоційні переживання, формувати унікальний досвід і відкривати регіон через призму культурного багатства, що створює перспективи для Київщини стати взірцем інтегрованого культурного туризму на національному та міжнародному рівнях.
Посилання
Florcic, T., Šker, I., Maras Benassi, H. (2022). Affirmation of Cultural Heritage Digital Promotion within Smart Destination Concept. ENTRENOVA – ENTerprise REsearch InNOVAtion, ISSN 2706-4735, IRENET – Society for Advancing Innovation and Research in Economy, Zagreb, 8 (1), 154–168. https://doi.org/10.54820/entrenova-2022-0015
Geçikli, М. and al. (2024). Cultural Heritage Tourism and Sustainability: A Bibliometric Analysis. Sustainability, 16 (15), 6424. https://doi.org/10.3390/su16156424
Mammadova, Е., Abdullayev, А. (2025). The Role of Cultural Heritage in Tourism Competitiveness. Porta Universorum, 1 (5): Liepa, 64–72. https://doi.org/10.69760/portuni.0105005
Richards, G. (2018). Cultural tourism: A review of recent research and trends. Journal of Hospitality and Tourism Management, 36, 12–21. https://doi.org/10.1016/j.jhtm.2018.03.004
Van Loon, R., Gosens, T., Rouwendal, Y. (2014). Cultural Heritage and the Attractiveness of Cities: Evidence from Recreation Trips. Journal of Cultural Economics, 38 (3), 253–285. DOI: 10.1007/s10824-014-9222-5
Аксьонова, Н. (2019.) Потенціал нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації: стан і перспективи. Географія та туризм, 48, 62–73.
Антоненко, В., Крупа, І. (2012). Культурна спадщина як історико-культурний та науково-пізнавальний ресурс туризму: проблемні питання. Географія та туризм, 20, 37–44.
Батченко, Л., Близнюк, І. (2018). Культурні цінності як фактор конкурентоспроможності туристичної галузі. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції – фестивалю, м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, С. 27–31.
Берест, П. (2023). Культурологічні дослідження туристичних дестинацій як інструмент їх сталого розвитку. Культура у ХХІ столітті: дослідження, збереження, розвиток: збірник наукових статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, 8‒9 грудня 2022 р. / за заг. ред. О. Смоліної, І. Сілютіної. Київ : вид-во СНУ ім. В. Даля. С. 215–220.
Бунтова, Н., Коренько, К. (2022). Історико-культурна спадщина в системі розвитку індустрії туризму України. Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації», м. Київ, 19–20 травня 2022 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, С. 195–198.
Ворошилова, Г., Рокитько, Ю. (2019). Місце нематеріальної культурної спадщини України в розвитку туризму. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації : тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 14–15 листопада 2019 р. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2019. С. 74–77.
Гаврилюк, А. (2018). Атрактивність нематеріальної культурної спадщини України: туризмознавчий аспект. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм, 1 (2018), 18–28.
Ганський, В. (2018). Комерціалізація ресурсів історико-культурної спадщини в туризмі: механізми, ліміти та бар’єри. Економіка та управління національним господарством, 15, 95–99.
Дичковський, С. (2019). Комодифікація культурної спадщини в системі туристичних послуг. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 33/2019, 66–74.
Дутчак, О. (2017). Нематеріальні культурна спадщина ЮНЕСКО в Україні: перспективи використання в індустрії туризму. Карпатський край, 1, 165–170.
Захарін, С. (2020). Роль туризму у справі збереження та популяризації об’єктів національної культурної спадщини. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм, 3 (1), 55–71. URL: http://tourism.knukim.edu.ua/article/view/207497/207832
Козловський, Є., Крупа, І. (2021). Національна культурна спадщина регіону як чинник розвитку культурно-пізнавального туризму. Географія та туризм, 14, 63–68.
Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text (дата звернення: 01.07.2025).
Кудінова, І., Терзі, С. (2023). Культурна спадщина – бренд туристичної України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління, 7 (2), 27–40. http://doi.org/10.23939/semi2023.02
Логвин, М., Карпенко, Н., Шуканов, П. (2019). Історико-культурна спадщина як чинник розвитку регіональної туристичної дестинації. Східна Європа: економіка, бізнес та управління, 4 (21), 393–399.
Паньків, Н., Гаврилишин О. (2021). Вплив культурної спадщини на розвиток туризму в Україні. Вісник Хмельницького національного університету, 6 (1), 212–224. DOI: 10.31891/2307-5740-2021-300-6-34
Папп, В., Котубей, В., Грицько, В. (2022). Культурний туризм як багатогранний феномен національної самоідентифікації. Економічний форум, 4, 48–57.
Степанов, В. (2015). Визначення поняття «культурна спадщина» у культурному просторі України. Культура України. Серія: Культурологія, 48, 29–39.
Фалько, Є., Матейчук, В. (2023). Перспективи використання об`єктів культурної спадщини у розвитку міжнародного туризму. Інфраструктура ринку, 70, 209–215. https://doi.org/10.32782/infrastruct70-37
Химинець, В., Цімболинець, Г. (2020). Історико-культурна спадщина як чинник стимулювання економічного розвитку регіону. Регіональна економіка, 3 (97), 57–64.
Чорна, Н. (2021). Нематеріальна культурна спадщина як туристичний ресурс. Інфраструктура ринку, 59, 29–33. https://doi.org/10.32843/infrastruct59-5
Шевченко, Н. (2023). Переосмислення ролі культурної спадщини в післявоєнній туристично-рекреаційній діяльності. Культура і сучасність : альманах, 1, 23–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
