CULTURAL HERITAGE AND ITS ATTRACTIVENESS AS A RESOURCE FOR THE DEVELOPMENT OF MODERN TOURISM AND RECREATIONAL DESTINATIONS (CASE STUDY OF THE KYIV REGION)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.44Keywords:
cultural heritage, Kyiv region, attractiveness, tourism, recreational destinationsAbstract
This study explores Ukraine’s cultural heritage – both tangible and intangible – as a key resource for the development of contemporary tourism and recreational destinations. In today’s complex sociocultural environment, cultural heritage not only contributes to the preservation of national identity but also serves as a strategic asset that fosters local development, enhances regional image, and strengthens competitiveness in the tourism sector. The Kyiv region exemplifies this dynamic: its cultural heritage sector offers substantial potential, with a rich resource base rooted in ancient history, sacred architecture, folklore and ethnographic heritage, the legacy of the Cossacks, and a rich museum complex. This heritage holds not only protective but also economic and creative value. The attractiveness of cultural heritage as a resource for the development of tourism and recreational destinations is examined through several key parameters: the uniqueness and authenticity of heritage sites; their emotional and aesthetic impact; their symbolic importance and integration into cultural memory; the quality of accessibility and supporting infrastructure; and the capacity to provide immersive cultural experiences, such as participation in rituals, festivals, and master classes. Special attention is given to the role of local communities, the application of modern technologies (e.g., audio guides, digital maps, mobile applications), and the production of high-quality cultural content, all of which are essential for the sustainable and innovative use of heritage in the Kyiv region. Importantly, the cultural heritage of the Kyiv region is presented not as a static historical archive but as a living and evolving fabric of contemporary identity. It requires new strategies for actualization, aesthetic presentation, and meaningful integration into tourism and recreational experiences. Its attractiveness lies in its ability to evoke deep emotional responses, offer unique visitor experiences, and present the region through the lens of cultural depth and diversity. This positions the Kyiv region as a potential model for integrated cultural tourism at both the national and international levels.
References
Florcic, T., Šker, I., Maras Benassi, H. (2022). Affirmation of Cultural Heritage Digital Promotion within Smart Destination Concept. ENTRENOVA – ENTerprise REsearch InNOVAtion, ISSN 2706-4735, IRENET – Society for Advancing Innovation and Research in Economy, Zagreb, 8 (1), 154–168. https://doi.org/10.54820/entrenova-2022-0015
Geçikli, М. and al. (2024). Cultural Heritage Tourism and Sustainability: A Bibliometric Analysis. Sustainability, 16 (15), 6424. https://doi.org/10.3390/su16156424
Mammadova, Е., Abdullayev, А. (2025). The Role of Cultural Heritage in Tourism Competitiveness. Porta Universorum, 1 (5): Liepa, 64–72. https://doi.org/10.69760/portuni.0105005
Richards, G. (2018). Cultural tourism: A review of recent research and trends. Journal of Hospitality and Tourism Management, 36, 12–21. https://doi.org/10.1016/j.jhtm.2018.03.004
Van Loon, R., Gosens, T., Rouwendal, Y. (2014). Cultural Heritage and the Attractiveness of Cities: Evidence from Recreation Trips. Journal of Cultural Economics, 38 (3), 253–285. DOI: 10.1007/s10824-014-9222-5
Аксьонова, Н. (2019.) Потенціал нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації: стан і перспективи. Географія та туризм, 48, 62–73.
Антоненко, В., Крупа, І. (2012). Культурна спадщина як історико-культурний та науково-пізнавальний ресурс туризму: проблемні питання. Географія та туризм, 20, 37–44.
Батченко, Л., Близнюк, І. (2018). Культурні цінності як фактор конкурентоспроможності туристичної галузі. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції – фестивалю, м. Київ, 25—26 жовтня 2018 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, С. 27–31.
Берест, П. (2023). Культурологічні дослідження туристичних дестинацій як інструмент їх сталого розвитку. Культура у ХХІ столітті: дослідження, збереження, розвиток: збірник наукових статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, 8‒9 грудня 2022 р. / за заг. ред. О. Смоліної, І. Сілютіної. Київ : вид-во СНУ ім. В. Даля. С. 215–220.
Бунтова, Н., Коренько, К. (2022). Історико-культурна спадщина в системі розвитку індустрії туризму України. Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації», м. Київ, 19–20 травня 2022 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, С. 195–198.
Ворошилова, Г., Рокитько, Ю. (2019). Місце нематеріальної культурної спадщини України в розвитку туризму. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації : тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 14–15 листопада 2019 р. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2019. С. 74–77.
Гаврилюк, А. (2018). Атрактивність нематеріальної культурної спадщини України: туризмознавчий аспект. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм, 1 (2018), 18–28.
Ганський, В. (2018). Комерціалізація ресурсів історико-культурної спадщини в туризмі: механізми, ліміти та бар’єри. Економіка та управління національним господарством, 15, 95–99.
Дичковський, С. (2019). Комодифікація культурної спадщини в системі туристичних послуг. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 33/2019, 66–74.
Дутчак, О. (2017). Нематеріальні культурна спадщина ЮНЕСКО в Україні: перспективи використання в індустрії туризму. Карпатський край, 1, 165–170.
Захарін, С. (2020). Роль туризму у справі збереження та популяризації об’єктів національної культурної спадщини. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм, 3 (1), 55–71. URL: http://tourism.knukim.edu.ua/article/view/207497/207832
Козловський, Є., Крупа, І. (2021). Національна культурна спадщина регіону як чинник розвитку культурно-пізнавального туризму. Географія та туризм, 14, 63–68.
Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text (дата звернення: 01.07.2025).
Кудінова, І., Терзі, С. (2023). Культурна спадщина – бренд туристичної України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління, 7 (2), 27–40. http://doi.org/10.23939/semi2023.02
Логвин, М., Карпенко, Н., Шуканов, П. (2019). Історико-культурна спадщина як чинник розвитку регіональної туристичної дестинації. Східна Європа: економіка, бізнес та управління, 4 (21), 393–399.
Паньків, Н., Гаврилишин О. (2021). Вплив культурної спадщини на розвиток туризму в Україні. Вісник Хмельницького національного університету, 6 (1), 212–224. DOI: 10.31891/2307-5740-2021-300-6-34
Папп, В., Котубей, В., Грицько, В. (2022). Культурний туризм як багатогранний феномен національної самоідентифікації. Економічний форум, 4, 48–57.
Степанов, В. (2015). Визначення поняття «культурна спадщина» у культурному просторі України. Культура України. Серія: Культурологія, 48, 29–39.
Фалько, Є., Матейчук, В. (2023). Перспективи використання об`єктів культурної спадщини у розвитку міжнародного туризму. Інфраструктура ринку, 70, 209–215. https://doi.org/10.32782/infrastruct70-37
Химинець, В., Цімболинець, Г. (2020). Історико-культурна спадщина як чинник стимулювання економічного розвитку регіону. Регіональна економіка, 3 (97), 57–64.
Чорна, Н. (2021). Нематеріальна культурна спадщина як туристичний ресурс. Інфраструктура ринку, 59, 29–33. https://doi.org/10.32843/infrastruct59-5
Шевченко, Н. (2023). Переосмислення ролі культурної спадщини в післявоєнній туристично-рекреаційній діяльності. Культура і сучасність : альманах, 1, 23–28.
