ВІД ГУМАНІЗМУ ДО ПРОТЕСТАНТИЗМУ: ПОЛІТИЧНІ, МЕНТАЛЬНІ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНЗИТИ РЕНЕСАНСУ – РЕФОРМАЦІЇ
Ключові слова:
антична спадщина, гуманізм, духовність, європейська ідентичність, катафатичне богослов’я, католицизм, папська централізація, Пізнє середньовіччя, протестантизм, релігійність, Ренесанс, Реформація, секуляризація, християнська доктринаАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз взаємозв’язків між європейським Ренесансом і Реформацією крізь призму політичних, ментальних та інтелектуальних трансформацій, що відбувалися в XIV–XVI століттях. Автори розглядають дві епохи не як ізольовані явища, а як взаємопов’язані етапи еволюції європейської цивілізації, між якими існували «транзити» ідей, цінностей та культурних моделей. Звертається увага на трансформацію ролі особистості в системі відносин Церква – людина, Церква – держава та Церква – суспільство, а також на поступове зростання критичного ставлення до інституційної канонічної Церкви. Одним із ключових результатів цього процесу стало розмежування понять «духовність» і «релігійність», що дозволило гуманістам і реформаторам по-новому осмислити роль віри в житті людини. Розкрито, як гуманістична методологія (орієнтація на першоджерела, філологічний та історико-критичний підхід) була успадкована та розвинута діячами Реформації, які прагнули поєднати індивідуальну духовну автономію з оновленою християнською доктриною. Прикладами цього інтелектуального обміну є вплив гуманістичних методів Еразма Ротердамського на реформаторські погляди Мартіна Лютера, а також використання історико-критичного аналізу біблійних текстів Лоренцо Валлою. Це заклало засади для перегляду церковних авторитетів. Водночас постаті на кшталт Жана Кальвіна та Філіпа Меланхтона втілювали синтез гуманістичної освіченості та релігійної реформаційної ревності, демонструючи, як особистісна духовність могла поєднуватися з доктринальною реформою. У роботі проаналізовано політичні чинники, зокрема послаблення папської централізації та зростання ролі світських можновладців, що створювали сприятливий ґрунт для поширення ідей релігійної свободи та секуляризації. Автори роблять висновок, що Ренесанс і Реформація були етапами єдиного процесу переосмислення духовних і соціокультурних основ європейського світу. Запропонований підхід дає змогу побачити безперервний діалог між гуманістичною та реформаційною думкою, що суттєво вплинув на формування нової релігійної ідентичності та культурної парадигми ранньомодерної Європи.
Посилання
Febvre, L. (1982). The problem of unbelief in the sixteenth century: The religion of Rabelais (B. Gottlieb, Trans.). Harvard University Press. (Ориг. видання 1942), 548 p.
Gill, M. J. (2005). Augustine in the Italian Renaissance: Art and philosophy from Petrarch to Michelangelo. Cambridge University Press, 296 p.
Greenblatt, S. (1980). Renaissance self-fashioning: From More to Shakespeare. University of Chicago Press, 321 p.
Jacobs, A. C. (2013). Spirituality: History and contemporary developments: An evaluation. Koers: Bulletin for Christian Scholarship, 78 (1), 1–12.
Koyama, M. (2024). Analyzing the medieval church through an economic lens. Public Choice, 201, 53–60.
McGeown, M. (2010). Savonarola: “Prophetic” Preacher and Moral Reformer. Covenant Protestant Reformed Church. (August 5, 2025). https://www.cprf.co.uk/articles/savonarola.htm
Oberman, H. A. (1992). The dawn of the Reformation: Essays in late medieval and early Reformation thought. William B. Eerdmans Publishing Co., 309 p.
Ocker, C. (2022). The hybrid reformation: A social, cultural, and intellectual history of contending forces. Cambridge University Press, 310 p.
Robert B., Ekelund, Jr., Robert F., Hébert, Robert D., Tollison. (2012). The political economy of the Medieval Church. The Oxford handbook of the economics of religion. Oxford University Press, 123–145.
Rummel, E. (2007). Ad fontes: German humanists as editors and translators. Early modern German literature 1350–1700. Cambridge University Press, 50–66.
Şencan, S. (2025). Renaissance Humanism and Martin Luther: The birth of nation-states. Dialog: A Journal of Theology, 64 (1), 45–52.
Stinger, C. L. (1977). Humanism and the Church Fathers: Ambrogio Traversari (1386–1439) and Christian antiquity in the Italian Renaissance. State University of New York Press, 314 p.
Tendler, S. (2017). An analysis of Lucien Febvre’s The problem of unbelief in the 16th century. Milton Park: Routledge, 130 p.
Van Engen, J. H. (2014). Sisters and Brothers of the Common Life: The Devotio Moderna and the World of the Later Middle Ages. University of Pennsylvania Press, 448 p.
Брант, С. (1980). Корабель дурнів: Вибрані сатири. Київ: Дніпро, 151 с.
Вебер, М. (1994). Протестантська етика і дух капіталізму (О. Погорілий, Пер. з нім.). Київ: Основи, 273 с.
Год, Б. В., & Басенко, Р. О. (2019). Ренесанс європейської молоді в ранній Новий час: Педагогічні виклики гуманістів та єзуїтів. Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 314 с.
Год, Б. В., & Год, Н. В. (2012). Еразм Роттердамський – «наставник Європи»: історичні та педагогічні нариси. Полтава: ПП Шевченко Р. В., 206 с.
Еразм Роттердамський. (2012). Похвала глупоті (В. Литвинов, Пер.). Київ: Толока, 192 с.
Каварріа, Е. Н. (2020). Релігійна революція. Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка. Харків: Фоліо, 167–176.
Лобода, Д. (2016). Проблема виховання майбутнього правителя в працях європейських ренесансних мислителів (XIV–XVI ст.). Збірник матеріалів XІХ Студентської наукової конференції історичного факультету. Полтава: ІВЦ ПНПУ, 119–122.
Лобода, Д. (2021). Підсумки едукаційних ініціатив придворних ренесансних мислителів у контексті проблеми виховання «ідеального правителя». Педагогічні науки, 78, 185–190.
Ното, M. A. (2020). Папство та церковна ієрархія. Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Експедиції. Торгівля. Утопії. Харків: Фоліо, 170–174.
Фіореллі, В. (2020). Релігійне життя. Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Експедиції. Торгівля. Утопії. Харків: Фоліо, 225–228.
Шатильонський В. (2020). Проти пороків Риму (М. Борецький, Пер.). Європейське Середньовіччя: літературний флорілеґіум. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 125–126.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






